Філологія (“любов до слова”) – сукупність гуманітарних наук: лінгвістики, літературознавства, фольклористики, текстології, риторики та ін., які вивчають духовну культуру певного народу чи цивілізації через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам’яток. Головним предметом досліджень філології є текст, метою — його коментар та інтерпретація.
Вважають, що філологія виникла в Стародавній Індії та Греції, тому класичною філологією називають філологію грецької, латинської мов та санскриту. В XVII – XVIIІ століттях філологія склалася як наука, що вивчає древню культуру (мову, літературу, історію, філософію, мистецтво в їх взаємозв’язку). З диференціацією окремих наук вміст поняття філології змінився: філологію стали розуміти як сукупність наук, що вивчають культуру народу, виражену в мові та літературній творчості. Актуальні напрямки сучасної філологічної науки – компаративістика, перекладознавство, прикладна лінгвістика. Інструментом вивчення й аналізу медіа-тестів, а також захисту від шкідливих ефектів ЗМІ є така необхідна нині медіа-освіта.
Вікіпедія: філологія
Вікіпедія: класична філологія

День слов’янської писемності і культури, відзначають у день ушанування пам’яті Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія, проповідників християнської віри, великих просвітителів слов’янства.
Кирило (близько 827-869 рр.) та Мефодій (близько 815-885 рр.) народилися в грецькому місті Солуні.

Вікіпедія: День слов’янської писемності і культури
Кирило та Мефодій: відео (28 хв.)

Україна – багатонаціональна країна. На теренах нашої держави проживають кримські татари, поляки, росіяни, болгари, румуни, угорці, молдавани та інші етнічні меншини. Поважаючи культуру та традиції кожного з народів, мистецький проект Folk Ukraine ініціює заснування нової традиції – кожного третього четверга травня відзначати День національного одягу.
Folk Ukraine звертається до керівництва країни з ініціативою заснувати святкування Дня українського національного вбрання та присвоїти цьому дню статус державного свята.
21 травня одягніть елемент свого національного вбрання на роботу, в університет, школу чи садочок!
Якщо Вам не байдужа доля країни, її мови та культури, приєднуйтеся до всеукраїнської акції. Одягніть вишиванку 21 травня!
Сайт мистецького проекту Folk Ukraine
У Києві проведуть День вишиванки

Міністерство освіти і науки України рекомендує 18 травня 2015 року провести в навчальних закладах України єдиний урок пам’яті, присвячений початку депортації кримських татар та представників інших народів з території Криму. Про це йдеться в листі МОН України від 12.05 №1/9-238 «Щодо проведення єдиного уроку пам’яті 18 травня 2015 року».
Лист МОН України від 12.05 №1/9-238 «Щодо проведення єдиного уроку пам’яті 18 травня 2015 року» та методичні рекомендації до Дня боротьби за права кримськотатарського народу
Вікіпедія: Депортація кримських татар
Олександр Палій. Чому насправді Сталін депортував кримських татар?
Вагтанг Кіпіані. Киримли – це татари з Криму

День науки в Україні відзначають третьої суботи травня. Це свято людей творчої праці, діяльність яких є символом духовної свободи та розвитку особистості.
Саме наука є стратегічним ресурсом розвитку кожної держави. Нині нові ідеї, перспективні проекти та зважені прогнози необхідні українській освіті.
Вітаємо наших колег-педагогів, для яких свято є професійним, – науково-педагогічних працівників, працівників науково-дослідної лабораторії, які забезпечують науково-методичний супровід експериментальних педагогічних досліджень у ДНЗ та ЗНЗ, учителів, які беруть участь у проведенні дослідно-експериментальної роботи, учителів ЗНЗ, які працюють у складі методистів-кореспондентів кафедр Інституту. Миру вам, натхнення, нових наукових досягнень, виконання таких потрібних українській освіті планів!
Вікіпедія: День науки в Україні
Програма Фестивалю науки – 2015 в ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка

У 2015 році відзначатимуть 70-у річницю Перемоги над нацизмом у Європі та 70-у річницю завершення Другої світової війни. Провести відповідні виховні заходи Український інститут національної пам’яті рекомендує в кінці першої декади травня, що пов’язано з капітуляцією націонал-соціалістичної Німеччини й офіційним святкуванням Дня Перемоги антигітлерівської коаліції значною частиною країн світу – 8 та 9 травня 1945 року відповідно.
70-ту річницю перемоги над нацизмом відзначатимуть із новим гаслом: «Пам’ятаємо. Перемагаємо».
«Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні», – наголосили в Українському інституті національної пам’яті.
Указ Президента України «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни»
Лист МОН №1/9-188 від 09.04.15 року «Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни»
Лист МОН України від 23.04.2015 №1/9-211 «Про відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Європі»
В.В’ятрович. Маки пам’яті

Розквітають сріблясті конвалії, доцвітають тендітні вишні, повітря сповнене радісним пташиним щебетом. Природа сповіщає: скоро літо, а це нова надія – на сонячне тепло, на довгожданий мир, на таке чудове звичайне життя…
Перше травня – свято не лише весни й праці, а й МИРУ, день взаємопідтримки трудящих у прагненні жити в мирному демократичному суспільстві. Нехай ці травневі дні додадуть нам оптимізму й упевненості у власних силах! Здоров’я всім нам і життєвих гараздів! Підтримуймо одне одного, піклуймось одне про одного і всі разом – про Україну.

Суть Великодня – перемога життя над гріхом і смертю, добра над злом, світла над пітьмою, незламності духу – над безнадією. Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, воно сповнене глибокого змісту і значення. Божий Син учить воскрешати себе мудрістю й терпимістю. У Воскресінні Христовому – джерело неосяжної радості, до якої причетні всі люди.
Звичай християн – вітати один одного в перший день Великодня, а також протягом Світлої седмиці вигуком «Христос воскрес!» і відповідати «Воістину воскрес!» При зустрічі двох людей першу частину привітання має говорити молодший, а відповідати йому старший.
Від усього серця бажаємо вам благодаті, миру, злагоди та душевної величі! Нехай цей Великий День дарує всім щастя, здоров’я, любов та непохитну віру в кращий завтрашній день! Нехай ваші душі будуть багаті на добро, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки! Хай малинові дзвони Великодня принесуть у вашу оселю радість, віру, надію і любов!
Вікіпедія: Великдень
Таємниці Українських Традицій. Великдень: відео (22 хв.)

Цього весняного дня в бібліотеках проходять презентації книжок, зустрічі з письменниками, перегляди буктрейлерів (відеороликів про книги), літературні вечори, літературні диліжанси, конкурси, ігри, вікторини…
Сайт «Казкарка»: Про досягнення української дитячої літератури за минулий рік
Eлектронна колекція української рідкісної дитячої книжки в Педагогічному музеї НАПН України

Не стати українським поетом, зростаючи в атмосфері, де шанувалися культура, національна ідентичність, талант, інтелект, демократичні традиції, певно, було неможливо. Люди, які оточували його з раннього дитинства, – мовознавці Павло Житецький та Кость Михальчук, історик Володимир Антонович, композитор Микола Лисенко, драматург і театральний діяч Михайло Старицький, – заснували «Стару Громаду», — культурницький осередок інтелігенції, який відіграв велику роль у відродженні української нації. Його батько Тадей Рильський був київським «шістдесятником» ХІХ століття.
Вікіпедія: Максим Рильський
Як на духу: невідомий Максим Рильський: відео (16 хв.)
Юлія Вітвіцька. Сценарій шкільного вечора, присвяченого 120-річчю від дня народження Максима Рильського
Літературно-меморіальний музей М.Т.Рильського: віртуальна екскурсія
Лекція Леоніда Ушкалова про Тичину і Рильського в Київському університеті імені Бориса Грінченка: відео (27 хв.)

Цього весняного дня вшановуємо жінку – матір, бабусю, сестричку, подружку. Зі словами найглибшої пошани звертаємося до жінок-освітянок: учительок, виховательок, психологинь – вони огортають наших дітей материнською любов’ю, втішають, підтримують і допомагають…
Звісно, цього дня можна почути й традиційні запитання: що святкуємо? Рівність прав? Гідність? Любов? Статеву приналежність?
Та радіймо ж святові! Вітаймо дівочу красу, захоплюймось жіночою відданістю, шануймо безмірність материнської любові!
«Я бачив тебе сьогодні між дівчатками з п’ятого класу. Ти така ж, як вони: тонесенька стебелина, навколо якої скакалка гуде, мов пропелер. Я бачив тебе сьогодні між невістами молодими. Ти така ж, як вони: біле чоло у веснянках, навколо якого світить ореол материнства. Я бачив тебе сьогодні між бабусями сивоокими. Ти така ж, як вони: прозорий щільник із медом, навколо якого літають спогади, наче бджоли…» (Д.Павличко).
Вікіпедія: Міжнародний жіночий день
Привітання з 8 березня
Cвято 8 Березня: сценарій для учнів 4 класу