Category Archives: ПОДІЇ
19 березня 2015 року – 120 років від дня народження Максима Рильського
Не стати українським поетом, зростаючи в атмосфері, де шанувалися культура, національна ідентичність, талант, інтелект, демократичні традиції, певно, було неможливо. Люди, які оточували його з раннього дитинства, – мовознавці Павло Житецький та Кость Михальчук, історик Володимир Антонович, композитор Микола Лисенко, драматург і театральний діяч Михайло Старицький, – заснували «Стару Громаду», — культурницький осередок інтелігенції, який відіграв велику роль у відродженні української нації. Його батько Тадей Рильський був київським «шістдесятником» ХІХ століття.
Вікіпедія: Максим Рильський
Як на духу: невідомий Максим Рильський: відео (16 хв.)
Юлія Вітвіцька. Сценарій шкільного вечора, присвяченого 120-річчю від дня народження Максима Рильського
Літературно-меморіальний музей М.Т.Рильського: віртуальна екскурсія
Лекція Леоніда Ушкалова про Тичину і Рильського в Київському університеті імені Бориса Грінченка: відео (27 хв.)
Музейна педагогіка у ДНЗ №444
21 лютого 2015 року в рамках мистецького проекту «Вікна», що діяв у Мистецькому Арсеналі, доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук Ольга Дудар провела заняття «Бабусина скриня». Вихованці ДНЗ №444 в ігровій формі ознайомилися з варіантами українського національного костюма. Важливим елементом збереження вбрання була скриня, варіанти якої теж експонувалися в рамках проекту. Учасники заняття змайстрували власну паперову скриньку-конвертик та оздобили її патріотичною витинанкою.
Заняття проведено в рамках здійснення дослідно-експериментальної роботи з музейної педагогіки, яку проводять представники педагогічного колективу, батьки і вихованці ДНЗ №444.
3 березня 2015 року діти разом із завідувачем ДНЗ Л.П.Матвєєвою, педагогами та батьками побували в галереї відомої української художниці Євгенії Гапчинської. Створений мисткинею незвичайний дитячий світ справив на вихованців садочка і дорослих незабутнє враження. Крім того, діти зрозуміли різницю між музеєм та галереєю.
Вікіпедія: Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
Мистецький Арсенал. Вікна
Веб-сайт Євгенії Гапчинської
Вітаємо зі святом 8 Березня!
Цього весняного дня вшановуємо жінку – матір, бабусю, сестричку, подружку. Зі словами найглибшої пошани звертаємося до жінок-освітянок: учительок, виховательок, психологинь – вони огортають наших дітей материнською любов’ю, втішають, підтримують і допомагають…
Звісно, цього дня можна почути й традиційні запитання: що святкуємо? Рівність прав? Гідність? Любов? Статеву приналежність?
Та радіймо ж святові! Вітаймо дівочу красу, захоплюймось жіночою відданістю, шануймо безмірність материнської любові!
«Я бачив тебе сьогодні між дівчатками з п’ятого класу. Ти така ж, як вони: тонесенька стебелина, навколо якої скакалка гуде, мов пропелер. Я бачив тебе сьогодні між невістами молодими. Ти така ж, як вони: біле чоло у веснянках, навколо якого світить ореол материнства. Я бачив тебе сьогодні між бабусями сивоокими. Ти така ж, як вони: прозорий щільник із медом, навколо якого літають спогади, наче бджоли…» (Д.Павличко).
Вікіпедія: Міжнародний жіночий день
Привітання з 8 березня
Cвято 8 Березня: сценарій для учнів 4 класу
День Героїв Небесної сотні відзначатимуть щороку 20 лютого
Президент України підписав указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».
Документом установлене щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної сотні – на знак ушанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Вікіпедія: Небесна сотня
Небесна сотня: сайт-меморіал
Оксана Максимишин-Корабель, Тіана Роз. Мамо, не плач
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Не дарма мова завжди була і є зброєю політиків – вони чудово розуміють її єднальну силу й об’єднавче значення. Мова творить і зміцнює державу, мова живить духовність нації, мова вибудовує імідж держави. Українська мова має бути мовою майбутнього – мовою нових сенсів та уявлень. Звісно, за найглибшої нашої поваги до інших мов, якими спілкуються громадяни України.
О.В.Полякова. Міжнародний день рідної мови: матеріали до годин спілкування в початковій, середній та старшій школі
Л.В.Кравчук. Живи, українська мово!: презентація
С.Петренко. Навчально-мистецький проект, присвячений Міжнародному дню рідної мови (4 кл.)
С.В.Литовченко. Учителю й учням: факти про українську мову
15 лютого – Свято Стрітення
Стрітення Господнє відзначають на 40-й день після Різдва — 15 лютого, і цим празником завершується цикл Різдвяних свят. Слово «стрітення» означає зустріч – зустріч Ісуса Христа, зустріч Старого й Нового Заповітів.
Вікіпедія: Стрітення Господнє
Стрітення Господнє: відео (3 хв.)
О.О.Назарова. Матеріали до виховних заходів, присвячених святу Стрітення (для учнів початкових класів)
Стрітення для дошкільнят: відео (22 хв.)
14 лютого – День Святого Валентина
Лише в кожному двадцятому запиті зі словом «кохання» українці мають на увазі власні почуття, – такі результати моніторингу, проведеного прес-службою «Яндекс Україна» перед Днем закоханих – 2015. Воно й не дивно – сьогодні в людей інші думки та інші турботи.
13 лютого – Всесвітній день радіо
За рішенням ЮНЕСКО, 13 лютого визнано Всесвітнім днем радіо. У цифрову еру радіо залишається найнадійнішим засобом масової інформації, спроможним охопити найбільш широку аудиторію. До речі, в лютому 2012 року Європейський мовний союз, організувавши Тиждень цифрового радіо, окреслив перспективи подальшого розвитку радіомовлення.
В.Маковська, О.Полякова. Всесвітній день радіо: матеріали до уроків української мови, годин спілкування
Л.Кравчук. У світі словникових слів: матеріали до уроків читання та української мови в 3 класі
Про Всесвітній день радіо
9 лютого – Міжнародний день стоматолога
«Од тебе й світ мені немилий, напаснику! Де взяти сили знести твої отруйні стріли? Мов сто гармат стріля в ушах, мов тягне жили з мене кат!» Цитата з «Оди зубному болю» шотландця Роберта Бернса (переклад Василя Мисика) передає фізичні страждання, яких не уникнув ніхто з нас. Скажете, несерйозно? Але ж кінцівка цілком патріотична: «Губитель, вчуй мої слова! Тому, хто зазіхне, бува, на кращу долю батьківщини, пошли рік-два зубного болю!» У перекладі Самуїла Маршака поетичні рядки великого шотландця звучать так: «Карай землі моєї ворогів зубним ти болем!» Приєднуємося.
В.Маковська, Л.Меленець. Матеріали для бесід з дошкільнятами та їхніми батьками до Міжнародного дня стоматолога
29 січня – День пам’яті героїв Крут
В історії кожного народу є свої «триста спартанців» – герої духу, що за найтрагічніших обставин не зійшли зі шляху боротьби за свою Батьківщину. Саме такими були учасники бою під Крутами. Поет О.Варавва писав про них: «Триста їх, як цвіт рясний, весняний, в снігових заметах залягло: в їх серцях одне палке бажання й в лютий холод полум’ям цвіло…»
Вікіпедія: Бій під Крутами
Бій під Крутами: відео (14 хв.)
Україна: забута історія – Крути – Молода Кров: відео (42 хв.)
Пам’яті Героїв Крут присвячується: відео (7 хв.)
Музейна педагогіка формує повагу до української культури
Музей – не лише місце збереження й накопичення скарбів культури, а й надзвичайно ефективний засіб навчання й виховання. Одне з основних завдань музейної педагогіки – формування цікавості й поваги до української культури. Цю істину вкотре підтверджує проведення різних за формою і змістом музейних занять, що стало можливим завдяки співпраці ІППО КУ імені Бориса Грінченка з відділом науково-освітньої роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
Майстер-класи Національного музею українського народного декоративного мистецтва
Тетяна Мялковська – художниця, керівник арт-студії «П’ятірня»: відео (20 хв.)
22 січня – День Соборності України
До незалежності українська держава йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом. Епохальною подією вважають проголошення на Софійській площі в Києві Акту злуки всіх українських земель (західних і східних) у єдину соборну Українську Державу 22 січня 1919 року.
І хоча до реальної єдності і незалежності Україні довелося пережити безліч випробувань, а територіальна цілісність нині скріплюється новою кров’ю, маємо бути свідомі того, що лише в єдності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної держави. Яким буде її майбутнє – залежить від кожного з нас. Упевнено можемо сказати: разом, у єдиній країні, зможемо досягти успіху в будь-якій сфері швидше, ніж поодинці, адже сила народу – в його єдності. Україна в нас єдина! Хай основним гаслом сьогодення залишаються слова «Слава Україні! Героям слава!».
Ольга Дудар. Вікторина до Дня Соборності України (для учнів 5-7 класів)
Акт злуки УНР та ЗУНР: відео (5 хв.)
День Соборності: відео (3 хв.)
19 січня – Хрещення Господнє
У день Хрещення Ісуса Христа Іваном Хрестителем на річці Йордані на старовинній паломницькій переправі «Віфавара» відзначають одне з найбільших свят різдвяно-новорічного циклу. Цей день збігається зі святом Богоявлення (так само 19 січня), однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події двох свят відбувалися на одному місці з тими ж особами. Народні назви свята — Йорда́на (або Ордана), Водохреща.
На відміну від інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це свято суто християнське, воно прийшло до нас із запровадженням християнства. Вечір напередодні українці називали щедрим, другим Святвечором, голодною кутею. Напередодні, 18 січня, як і перед Різдвом, утримувалися від господарських робіт, постилися, готували кутю. Сідали вечеряти, коли засяє вечірня зоря. На стіл подавали пісні страви. В деяких місцевостях на голодну кутю готували спеціальні коржики з медом — «підпалки».
Вранці (19 січня) у церквах святять воду.
Вікіпедія: Хрещення Господнє
Водохреща у “Звичаях нашого народу” Олекси Воропая
Водохреща для наймолодших: відео (3 хв.)
