Цього року на «СвітЛіт» – проталі для вчителів зарубіжної літератури Києва з’явилася нова рубрика – «Методична репліка». У ній ми пропонуємо педагогам в лаконічній довільній формі описувати ідеї, які виникли під час підготовки до уроку і були реалізовані у навчальному процесі. Репліка – складова діалогу, який передбачає двосторонній обмін інформацією. Тож ставши читачем і дописувачем рубрики можна обмінятися досвідом з колегами, застосувати описану ідею у власній практиці, адаптувавши до власного стилю викладання. Описана ідея, зокрема, може стати поштовхом для створення власної. Публікації на сайті сприятимуть активізації діяльності учнів, адже інформація про їхню роботу стане відомою широкому колу читачів.

Ідея створення рубрики виникла під час мережевого спілкування з учителями у чаті, які ділилися враженнями щодо проведених заходів. Мережева комунікація має свої особливості. Зокрема, інтернет-жанру притаманні мобільність, лаконізм висловлювання у поєднанні з простотою і довільністю мовлення, емоційною та візуальною складовими. І саме такі риси надають фаховій мережевій комунікації переваги у сучасному стрімкому світі.

«Методична репліка»
СвітЛіт

Діліться ідеями! Матеріали до рубрики надсилайте на пошту svitlitportal@gmail.com з позначкою «Методична репліка».

Переможцем Універсального багатокультурного фестивалю кіно, який відбувся в квітні 2013 року в Лос-Анджелесі, став цикл (з 50-ти серій) мультфільмів виробництва Національної телекомпанії України «Народна мудрість». Участь у номінації «мультиплікаційний короткометражний фільм» узяло 20 країн.
Знайти українські мультфільми легко на відеохостингу YouTube. Тривалість кожного – півхвилини. Учителю-словеснику мультики допоможуть у суперсучасній формі представити учням найяскравіші зразки мудрих висловлювань народу. Мультфільми можуть слугувати не тільки унаочненням, а й поштовхом до розвитку дитячої креативності – адже за такими зразками школярі можуть створити (написати або й намалювати) сценарії «екранізації» прислів’їв, загадок, казок, анекдотів… Представити такі сценарії можна як у вигляді мультимедійної презентації, так і у вигляді коміксу.
Режисери мультиплікаційного циклу – Степан Коваль та Володимир Задорожний, продюсер проекту – Юлія Грибанова. Степан Коваль – володар «Срібного ведмедя» на фестивалі «Берлінале» та призу глядацьких симпатій у Мадриді.
«Certificate of Excellence» (сертифікат вищості) за перемогу на церемонії нагородження кінофестивалю вручили українському консулу. Українське консульство привітало телекомпанію з перемогою та висловило сподівання на подальшу успішну співпрацю з пропагування українського кіномистецтва за кордоном. Партнери фестивалю – Бродвейський міжнародний кінофестиваль Лос-Анжелеса та Міжнародный молодіжний кінофестиваль Сан-Дієго.
Кожна жаба – своє болото хвалить!: відео (35 сек.)
На двох стільцях не всидиш: відео (35 сек.)
Одна бджола мало меду наносить: відео (29 сек.)
Береженого бог береже: відео (30 сек.)

Те, що казка є одним із найдавніших засобів етичного виховання і розвитку дитини, ні в кого не викликає сумнівів. Саме завдяки казкам дитина пізнає добро та зло, казки  виховують у дітях уміння любити й співпереживати.  У психолого-педагогічній науці інтерес  до казки як засобу виховання дитини існує давно. Недарма казкотерапію виділено в самостійний напрямок психолого-педагогічної практики. Певно, настала пора й методиці осмислити роль і значення казки в навчанні. Адже казка, як писав незабутній Сергій Образцов, «…чудовий вид творчості, що володіє двома полюсами: сатирою та героїчною романтикою. Дитина повинна сміятися й мріяти. Інакше – як їй жити?»
Л.В.Кравчук. Казка як чинник засвоєння молодшими школярами етичних норм
О.П.Глазова. Навчання мови через… казку?

Погодьмося, що запити, які людина робить у інтернет-пошуковиках, багато розповідають про її інтереси, захоплення, життя в цілому, навіть засвідчують рівень її інтелекту! Якщо ж реальне життя та пошукові запити людини тісно пов’язані, чому б не пофантазувати та не уявити, які запити могли б робити історичні особи та літературні персонажі, якби інтернет був у них під рукою?
А чому б не використати цей хитромудрий хід у навчальному процесі? Нехай учні доберуть і запишуть 5 (10) запитань, які міг би «закинути» у пошуковик Богдан Хмельницький, Фауст, Євгеній Онєгін… Хай школярі доберуть такі запитання індивідуально, у парах або в групах! Нехай обрані запити мотивують, а свій вибір обґрунтують! Або навпаки – хай назвуть ім’я історичної особи або літературного героя за тими запитами «до Google», які прочитає нібито від їхнього імені вчитель.
Цю ідею покладено в основу гри «Чиє це життя?», яку нещодавно вигадав Googl, який у рейтингу пошуковиків посідає чільне місце.
Ось вам приклади запитів: намисто з качок;  вивернути вовка навиворіт, компот і печеня з одного оленя; політ на ядрі; вирощування гороха на Місяці, пересування на половині коня… Здогадалися, хто міг би цікавитися цим у пошуковику? Ось інші приклади: влаштуватися моряком, острови Атлантичного океану, їстівні рослини, покрій одягу з хутра, приручити дику козу, звичаї ганнібалів, новини за 28 років. Ще приклад: гербовий папір оптом; карта доріг Росії; як подолати дубинноголовість; як збити капітал, кількість душ. Тепер спробуйте самі.
Яка від такої гри (вибачте, методичного прийому) практична користь? Вона викликає інтерес і активізує знання. Систематизувати вже здобуту інформацію, а потім здобувати все нову й нову, переходячи з інтернет-сторінки на сторінку – не тільки цікаво. Це формує вміння цілеспрямовано шукати інформацію. Вміння, необхідне громадянинові інформаційного суспільства.
Історія Google
Google: Життя – це пошук (зразок)

Чи ж давно вам довелося страждати від багатослів’я оратора на нараді (педраді, семінарі, конференції)? Чи ж завжди ви самі можете вчасно замовкнути на уроці (семінарі, конференції)? Чи ж умієте вкластися в регламент, не катуючи слухачів? Чи спроможні сказати головне за наданий вам час? Чи навчаєте цього своїх вихованців?
Чудовий спосіб тренування стислості й точності висловлювання – печа куча (PECHA KUCHA). Ні, це не співзвучний англійському picture вислів. У японській мові це звукове наслідування балаканини – як українське «гала-бала» чи популярне сленгове «бла-бла-бла». Так називають формат інтелектуального креативного спілкування, винайдений 2003 року двома австрійськими архітекторами з Токіо…

Можливо, варто порадити учасникам олімпіад з української мови та літератури й зарубіжної літератури зберегти відтворені «з пам’яті» творчі роботи? І вкласти їх до мовного портфоліо?
Ідея впровадження учнівського мовного портфеля в навчальний процес не є новою.  Упродовж останніх років вона в різних формах вводиться окремими вчителями в окремих ЗНЗ України. Поки що цей процес відбувається інтуїтивно, шляхом спроб і помилок. Ще відсутні стандарти та єдина методологія.
Працюймо! Ділімось методичними знахідками й напрацюваннями! Обмінюймось думками з приводу пристосування Європейського мовного портфоліо до умов навчання рідної мови. Тим самим ми пов’яжемо майбутнє наших учнів з навчанням або роботою в країнах Європи.
Європейське мовне портфоліо: презентація (2,11 Мб)
Портфоліо в розвитку інноваційної особистості

Сьогодні не можна уявити ні життя без комп’ютера, ні шкільне навчання без мультимедійних засобів. Не сприймають сучасні школярі паперових таблиць – і все тут! Невимовно важко навчати дітей і підлітків, кожен з яких на сто років обігнав тебе щодо вміння порозумітися з комп’ютерною технікою. Та в тому-то й головна родзинка комп’ютера, що оволодіти ним може будь-хто будь-коли і без жодних обмежень!
Пропонуємо вам мультимедійний посібник-конструктор. Усі елементи поданих у ньому таблиць і схем можна копіювати, pоз’єднувати й поєднувати, виявляючи в таких варіаціях  власне розуміння змісту навчання мови та не зраджуючи власним естетичним смакам. Сконструйовані таким чином наочні засоби навчання можна за допомогою мультимедійного проектора  “виводити” на екрані чи на мультимедійній дошці, а ще як роздавальний матеріал роздруковувати на принтері. Конструктор призначений для швидкого створення графічних організаторів (Graphic organizer) текстової інформації (навчальних таблиць, схем, діаграм).
Методичний конструктор, версія №1: презентація (2 Мб)
Конструктор для вчителів, версія №2: презентація (2,34 Мб)

Що вигукнув Ісаак Ньютон, коли йому на голову впало яблуко (див. ілюстрацію)? Можливо, як свого часу Архімед, він вигукнув: «Еврика!»?
До речі, це грецьке слово перекладається нашими двома словами «я знайшов». Словник іншомовних слів трактує його як вислів радості з приводу вдалого розв’язання задачі, виникнення нової думки, ідеї.
Ідея, що спала на думку у ванні Архімедові, оформилася в основний закон гідростатики (закон Архімеда). Яблуко, що впало на голову серові Ісаакові Ньютону, як кажуть, спонукало його сформулювати закон усесвітнього тяжіння.
Що спонукає вчителя продукувати методичні ідеї? Нагальна потреба (тепер це зветься виклики часу), нестримний креатив (модний термін), невгамовна вдача? Адже ідея – то найвища форма пізнання й мислення, яка не лише відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення.
Тож продукуймо ідеї й перетворюймо! А кращий спосіб одержати гарну ідею – мати багато ідей!