Намагаючись осягнути сьогодення, ми звертаємося до історії, давньої культури, традицій, віри. Важливими елементами історичної спадщини є культурно-релігійні свята, одне з яких – День слов’янської писемності і культури – відзначають із ХІІ століття.
Свято пов’язане з іменами просвітителів Кирила і Мефодія. Кирило (світське ім’я – Костянтин; близько 827-869 рр.) і Мефодій (світське ім’я – невідоме; близько 815-885 рр.) – брати, греки, уродженці міста Солунь (Фессалоніки), православні ченці.
Слов’янську писемність було створено в ІХ столітті, близько 863 року. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов’янську абетку, тож за ім’ям творця її назвали “кирилицею”. Коли Костянтина запитали, скільки часу він творив слов’янську абетку, той відповів: “Три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови – однаково, що намагатися писати по воді”.
Усе життя «солунських братів» було сповнене напруженої праці й тяжких випробувань – як життя всіх відданих своїй праці вчителів незалежно від доби, у якій їм випало жити й навчати.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: зроблене великими просвітителями стало загальним надбанням слов’ян, заклавши основу їхнього інтелектуального та морального розвитку, піднісши освіту й культуру слов’янських народів на високий щабель, створивши фундамент для всіх слов`янських літератур.
У школах і бібліотеках 24 травня проводять просвітницькі бесіди, тематичні вікторини, організовують книжкові виставки, презентації, мовно-літературні вечори.
Вікіпедія: Кирило і Мефодій