Category Archives: ПОДІЇ

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ і ПАМ’ЯТНИХ ДАТ на 2014 рік

2005−2014 рр.  Десятиріччям грамотності: освіта для всіх (Генеральною Асамблеєю ООН (2001).2005−2015 рр. Десятиріччям освіти в інтересах стабільного розвитку ООН  (Генеральною Асамблеєю ООН. (2001)2006-2015 рр. – Десятиліттям реабілітації і стійкого розвитку постраждалих регіонів (третє десятиліття після Чорнобиля).

2014 рік – Європейським  роком поєднання роботи і сімейного життя.

200-річчя від дня народження Тараса Шевченка (9 березня 2014 року) внесено Організацією Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  до Календаря пам’ятних дат.

2014 рік   – Рік  Тараса Шевченка в Україні.

(Указ Президента України №257/2012 від 11 квітня 2012 року).

 

Організація Об’єднаних Націй унесла до Календаря пам’ятних дат:

150річчя від дня народження Павла Грабовського (11 вересня 2014 року).

150-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського (17 вересня 2014 року)

Січень
1 січня

Новорічне свято.

Всесвітній день Миру.

100 років від дня народження Юрія Оліферовича Збанацького (1914–1994), українського письменника, учасника партизанського руху в Україні, Героя Радянського Союзу.

 

6 січня

Святвечір. Багата кутя.

180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873), українського письменника, байкаря, перекладача, автора балад, історичних поем, співомовок. ліричних поезій.

 

7 січня

Різдво Господа Ісуса Христа.

 

8 січня

135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка (справж. — Панасенко; 1879–1932), українського письменника,  журналіста,  народного вчителя.

 

9 січня

90 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (1924-1990), вірменського та українського кінорежисера, лауреата  Державної премії України імені Т.Шевченка.

 

12 січня

120 років від дня народження Василя Михайловича Еллана-Блакитного (1894–1925), українського письменника, публіциста,  одного з організаторів Спілки українських письменників «Гарт», редактора першої в Україні урядової газети «Вісті ВУЦВК», фундатора журналів «Червоний перець» та «Всесвіт».

 

14 січня

Новий  рік  за старим стилем.

День святого Василя Великого.

 

18 січня

Святвечір  водохресний.  Голодна кутя.

150 років від дня народження Івана Сидоровича Їжакевича (1864–1962), українського живописця та графіка, фахівця в галузі монументального, станкового й театрально-декоративного живопису, станкової графіки та ілюстрації, ілюстратора творів Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, учасника реставраційних робіт стінопису ХІІ ст. у Кирилівській церкві (Київ), монументальних панно для історичних і краєзнавчих музеїв України.

 

19 січня

Богоявлення ГосподнєВодохреща.

 

22 січня

День Соборності та Свободи України.

95 років тому (1919) Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софійській площі в Києві Акт  злуки всіх українських земель (західних і східних) в єдину  соборну Українську Державу.

 

24 січня

135 років від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879–1979), українського композитора,  фольклориста, педагога, першого професійного композитора на західноукраїнських землях, одного з організаторів і директора Вищого музичного інституту імені М. Лисенка у Львові, професора Львівської консерваторії, автора вокально-інструментальних кантат, симфоній, опер, хорових композицій, обробок народних пісень, лауреата  Державної премії України імені Т. Шевченка.

 

25 січня

День Св. мучениці Тетяни.

День студента.

 

27 січня

175 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839–1884), українського історика, педагога, юриста, фольклориста, етнографа, діяча українського національного відродження, активного діяча і члена київської «Громади», автора слів Державного Гімну України, праць із проблем педагогіки та етнографії.

Всесвітній день без Інтернету.

 

29 січня

День пам’яті героїв Крут (29 січня 1918 року між київськими студентами та військами Муравйова під селищем Крути, що в 130 км за схід від Києва, відбувся бій, у якому, захищаючи українську державність, полягло 300 юнаків).

 

30 січня

180 років від дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834−1908), українського історика, засновника київської школи істориків, що заклала підвалини сучасної української історичної науки, фундатора документального напряму в історіографії й історичній географії України, етнографа, археолога, громадсько-політичного діяча, професора Київського університету.

Лютий
3 лютого

150 років від дня народження Володимира Івановича Самійленка (1864–1925), українського поета, драматурга, гумориста й сатирика, перекладача, учасника Української революції 1917–1921 рр., автора ліричних, патріотичних і сатиричних віршів, перекладів творів російських і зарубіжних класиків.

 

4  лютого

Всесвітній день безпеки Інтернету.

 

8 лютого

180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва (1834–1907), російського хіміка, відкривача періодичного закону хімічних елементів, викладача гімназій Сімферополя й Одеси, професора Санкт-Петербурзького університету, дослідника питань із метеорології, астрономії, повітроплавання, видобування й транспортування кам’яного вугілля в Донбасі, автора підручників «Органічна хімія» й «Основи хімії».

 

13 лютого

125 років від дня народження Наталії Дмитрівни Полонської-Василенко (1884–1973), українського історика, археолога, архівіста, учителя київських гімназій, професора й завідувача музею старожитностей Київського університету, вченого секретаря Київського археологічного інституту, члена Археологічної комісії ВУАН, старшого наукового співробітника Інституту історії України АН УРСР, в еміграції (з 1943 р.) — професора Українського вільного університету в Празі та Мюнхені, дійсного члена Українського історичного товариства, Наукового товариства імені Т.Шевченка та Міжнародної академії наук у Парижі, автора славнозвісної «Історії України».

 

14 лютого

День Святого Валентина.

День комп’ютерника.

 

15 лютого

Стрітення Господнє.

450 років від дня народження Галілео Галілея (1564 – 1642), італійського фізика, механіка, астронома і математика, одного із засновників природознавства. Встановив ізохронність коливань маятника, закони вільного падіння, інерції тіл, рівноваги сил у механізмах, сконструював перший термометр, маятниковий годинник, мікроскоп, зорові труби, відкрив чотири супутники Юпітера, гори на Місяці, плями на Сонці та ін.

 

20 лютого

 ⧫125 років від дня народження Левка Миколайовича Ревуцького (1889-1977), українського композитора, автора вокально-симфонічних творів та обробок народних пісень, музично-громадського діяча, педагога, академіка АН УРСР, лауреата  Державної премії України імені Т.Шевченка.

 

21 лютого

Міжнародний день рідної мови.

 

23 лютого

День захисника Вітчизни.

Березень
2 березня

190 років від дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського (1824, за ін. даними 1823–1871), українського й російського педагога, основоположника наукової педагогіки й народної школи в Російській імперії, розробника цілісної дидактичної системи, поборника класно-урочної системи навчання, загальногообов’язкового навчання дітей рідною мовою, звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти, розробника науково обґрунтованих основ початкового навчання та виховання дітей, автора підручників для початкової народної школи «Дитячий світ», «Рідне слово», статей із проблем педагогічної психології.

 

3 березня

Всесвітній день письменника.

 

4 березня

65 років від дня народження Володимира Михайловича Івасюка (1949−1979), українського поета і композитора, засновника нового етапу в розвитку української пісні, автора понад ста пісень («Червона рута», «Водограй», «Два перстені» та ін.), інструментальних творів, лауреата Державної премії України імені Т.Шевченка, Героя України.

 

8 березня

Міжнародний жіночий день.

Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир ООН.

 

9 березня

200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861), геніального українського поета, художника, мислителя, академіка Імператорської академії мистецтв, члена таємної політичної організації «Кирило-Мефодіївське братство», автора славнозвісного «Кобзаря», а також підручника грамоти для початкових і недільних шкіл «Букварь Южнорусский».

 

150 років від дня народження Володимира Опанасовича Караваєва (1864−1939), українського вченого-зоолога, фахівця в галузі фауністики, зоопсихології, ембріології, екології тварин, палеонтології й антропології, мандрівника, педагога, директора Зоологічного музею АН УРСР, директора Інституту зоології АН УРСР, автора понад 150 наукових праць,  що і сьогодні мають вагоме значення.

 

80 років від дня народження Юрія Олексійовича Гагаріна (1934–1968), першого в світі космонавта, Героя Радянського Союзу, який здійснив перший в історії людства політ навколо Землі (12.04.1961) на космічному кораблі «Восток».

 

18 березня

140 років від дня народження Миколи Олександровича Бердяєва (1874–1948), українського і російського релігійного філософа, публіциста, теоретика «нового християнства», професора Московського університету, доктора теології Кембриджського університету (Велика Британія), організатора і керівника «Вільної академії духовної культури», автора низки філософських  творів.

 

20 березня

150 років від дня народження Василя Костянтиновича Липківського (1864–1937), українського церковного й освітнього діяча, перекладача, історика, учасника українського національного церковного руху, одного з організаторів і першого митрополита Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), настоятеля Солом’янської церкви в Києві, члена Всеукраїнської православної церковної ради, настоятеля Софійського собору, автора «Історії Української Православної Церкви», збірників проповідей, публіцистичних праць, перекладів богословських текстів на українську мову.

Міжнародний день щастя.

 

21 березня

Всесвітній день поезії.

Міжнародний день людини з синдромом Дауна.

Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації.

130 років від дня народження Олексія Олексійовича Шовкуненка (1884 – 1974), українського живописця, майстра пейзажу і портрета,  лауреата Державної премії України імені Т.Шевченка.

 

27 березня

Міжнародний день театру.

Квітень
2 квітня

Міжнародний день дитячої книжки (відзначається в день народження данського казкаря  Г.Х.Андерсена (1805−1875).

 

4 квітня

120 років від дня народження Дмитра Івановича Чижевського (1894-1977), українського вченого-енциклопедиста, філософа, історика, дослідника слов’янської духовності, релігієзнавця, культуролога, літературознавця, лінгвіста, учасника Української революції 1917 р. (член Центральної ради), викладача Українського педагогічного інституту ім. М.Драгоманова (Прага) та Українського вільного університету (в той час у Празі), що зробив значний внесок у дослідження історії літератури, у критику, філологію, естетику й філософію (російську, українську, словацьку, чеську, польську й німецьку).

 

7 квітня

⧫   Благовіщеня Пресвятої Богородиці.

⧫  Всесвітній день здоров’я.

 

12 квітня

Всесвітній день авіації і космонавтики. Міжнародний день польоту людини в космос.

День працівників ракетно-космічної галузі України.

 

13 квітня

Вхід Господній до Єрусалима. Вербна неділя.

 

18 квітня

Міжнародний день пам’яток і визначних історичних місць.

День пам’яток історії та культури України.

День заповідників і національних парків.

 

19 квітня

⧫  День довкілля.

⧫  День проліска.

 

20 квітня

Світле Христове Воскресіння. Великдень.

 

22 квітня

Всесвітній день Землі.

 

23 квітня

Всесвітній день книги і авторського права.

450 років від дня народження Вільяма Шекспіра (1564–1616), англійського драматурга і поета, гуманіста доби Відродження, автора трагедій «Ромео і Джульєтта», «Гамлет», «Отелло», «Король Лір» та ін.

 

24 квітня

Міжнародний день солідарності молоді.

 

26 квітня

День Чорнобильської трагедії (1986).

Травень
1 травня -2 травня

⧫ Дні міжнародної солідарності трудящих.

 

3 травня

Всесвітній день свободи преси.

День Сонця.

 

5 травня

Міжнародний день боротьби за права інвалідів.

 

8-9 травня  

Дні  примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни.

 

9 травня

День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.

 

11 травня

День матері.

 

15 травня

Міжнародний день сім’ї.

 

17 травня

Всесвітній день інформаційного суспільства.

День Європи в Україні.

День науки.

 

18 травня

Міжнародний день музеїв.

Всеукраїнський  день працівників культури  й  майстрів  народного мистецтва.

День пам’яті жертв депортації народів Криму (1944).

 День пам’яті жертв політичних репресій.

125 років від дня народження Миколи Євшана (справж. – Микола Йосипович Федюшка; 1889–1919), українського літературознавця, літературного критика, публіциста, перекладача, поручника Української Галицької Армії, секретаря Наукового товариства імені Т.Шевченка й особистого секретаря М. Грушевського, автора збірок літературно-критичних матеріалів.

170 років від дня народження Миколи Івановича Мурашка (1844–1909), українського художника-живописця, педагога, відкривача багатьох талантів, викладача Першої Київської гімназії, засновника й учителя Київської рисувальної школи (1875 – 1901) — національного осередку фахової педагогіки, зі стін якого вийшло чимало видатних українських митців (І.Їжакевич, М. Пимоненко, О.Мурашко, М.Жук, К.Малевич та ін.); організатора виставок, автора живописних та графічних робіт, щоденника «Спогади старого вчителя».

 

21 травня

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

 

22 травня

День перепоховання праху (1861) Т. Г. Шевченка (1814−1861), українського поета, художника, мислителя, на Чернечій  горі  поблизу  Канева.

 

24 травня

День слов’янської писемності та  культури.

День Рівноапостольних Кирила й Мефодія, учителів слов’янських (у 863 р. створили слов’янську азбуку).

 

25 травня

125 років від дня народження Ігоря Івановича Сікорського (1889−1972), українського авіаконструктора, одного з піонерів світової авіації, фундаторів авіаційної промисловості в Росії, конструктора багатомоторних бойових літаків і гелікоптерів (біплану «Російський витязь», літака «Ілля Муромець»); 1918 р. переїхав до Франції, а згодом до США, де заснував літакобудівну фірму.

 

31 травня

Всесвітній день без  тютюну.

День працівників видавництв, поліграфії й книгорозповсюдження.

Червень

1 червня

Міжнародний день захисту дітей.

День захисту дітей в Україні.

 

5 червня

Всесвітній день охорони довкілля.

 

6 червня

День журналіста України.

 

8 червня

Трійця. Зелені свята.

 

9 червня

Всесвітній день друзів.

 

13 червня

135 років від дня народження Марка Черемшини (справж. — Іван Юрійович Семанюк; 1874–1927), українського письменника, перекладача, юриста,  культурно-громадського й освітнього діяча Західної України, одного із представників «покутської трійці» (В.Стефаник, Лесь Мартович).

 

14 червня

100 років від дня народження Миколи Олександровича Упеника (1914 – 1994), українського письменника.

 

20 червня

175 років від дня народження Олександра Матвійовича Лазаревського (1834–1902), українського історика, дослідника козацької старовини, шевченкознавця, зачинателя Шевченківської мемуаристики й біографістики, історіографа, археолога, етнографа, громадського діяча, члена-кореспондента Російського археологічного товариства, члена Київської археологічної комісії, одного із засновників журналу «Киевская старина».

 

22 червня

День Скорботи й ушанування пам’яті жертв війни в Україні. (Початок Великої Вітчизняної війни).

 

23 червня

125 років від дня народження Анни Андріївни Ахматової (справж. — Горенко; 1889–1966), російської поетеси, одного з найвидатніших ліриків ХХ ст., чия творчість стала невіддільною складовою російської та світової літератури, перекладача, почесного доктора літератури Оксфордського університету (Великобританія), , автора багатьох  поетичних збірок.

 

28 червня

День Конституції України.

 

29 червня

День молоді.

 

30 червня 

100 років від дня народження Володимира Миколайовича Челомея (1914–1984), українського й російського винахідника, ученого в галузі механіки й процесів керування, академіка АН СРСР, дійсного члена Міжнародної академії астронавтики, творця першого пульсуючого повітряно-ракетного двигуна, серії автоматичних станцій «Протон», «Політ», орбітальних станцій — «Салют-2, 3, 5», конструктора бойової й ракетно-космічної техніки, генерального конструктора Центрального інституту авіаційного машинобудування.

Липень
7 липня

День пророка Іоанна Хрестителя.  Свято Івана Купала.

 

27 липня

День флоту України.

 

28 липня

День рівноапостольного князя Володимира Великого – хрестителя Київської Русі.
День хрещення Київської Русі – України.

Серпень
4 серпня

160 років від дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької (справж. —  Адасовська; 1854 – 1934), української актриси, у репертуарі якої було понад 30 ролей,  громадської діячки, Народної артистки України.

 

5 серпня

170 років від дня народження Іллі Юхимовича Рєпіна (1844–1930), російського художника українського походження, чиє життя й творчість нероздільно пов’язані з Україною, педагога, професора Імператорської академії мистецтв, члена українського земляцтва (Санкт-Петербург), член Товариства пересувних художніх виставок, автора творів української тематики «Запорожці», «Вечорниці», «Козачок», «Гайдамака», «Чорноморська вольниця», портретів діячів української культури Т. Шевченка, М. Мурашка, В. Тарновського, М. Костомарова та ін.

 

8 серпня

180 років від дня народження Осипа-Юрія Федьковича (1834–1888), українського письменника, перекладача, фольклориста, громадсько-культурного діяча Буковини, інспектора народних шкіл Вижницького повіту, автора науково-популярних книжок, упорядника першого на Буковині «Букваря», підручників для початкової школи, видавця і редактора газети «Буковина» (Чернівці), автора збірок поезій, оповідань, повістей.

 

9 серпня

День фізкультурника.

 

12 серпня

Всесвітній день молоді.

 

14 серпня

Перший (Медовий)  Спас.  Маковія.

 

17 серпня

250 років від дня народження Максима Федоровича Берлинського (1764–1848), українського історика, педагога, археолога, вчителя історії та географії, директора Головного народного училища Києва (з 1809 р. — Перша київська гімназія), викладача Київської академії, почесного члена Київської археографічної комісії, дослідника літописів, дослідника старожитностей Києва, автора праці «Історія міста Києва» (IX−XVIII ст.).

 

19 серпня

Преображення  Господнє.  Другий  (Яблуневий)  Спас.

 

23 серпня

День Державного Прапора України.

 

24 серпня

День Незалежності України. (1991 р. − Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України).

 

25 серпня

90 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного (1924–2009), українського письменника, літературознавця, критика, журналіста,  головного редактора газети «Літературна Україна», першого секретаря правління Спілки письменників України, автора історичних романів «Диво», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан» та ін., лауреата Державної премії України імені Т. Г.Шевченка.

 

28 серпня

Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста.

Вересень
1 вересня

День знань.

 

8 вересня

Міжнародний день грамотності (письменності).

Міжнародний день солідарності журналістів.

 

5 вересня

Міжнародний день благодійництва.

 

10 вересня

120 років від дня народження Олександра Петровича Довженка (1894–1956), українського кінорежисера, фундатора національного кінематографа, письменника, сценариста, художника, громадського діяча, викладача Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК), постановника шедеврів світового кінематографа («Звенигора», «Арсенал», «Земля»), автора кіноповістей «Україна в огні», «Повість полум’яних літ», «Поема про море», автобіографічної кіноповісті «Зачарована  Десна».

 

11 вересня

150 років від дня народження Павла Арсеновича Грабовського (1864–1902), українського поета, учасника народницького руху, члена Харківської групи організації «Чорний переділ» (за участь у якій тричі заарештовувався), автора збірок поезій «Пролісок», «З півночі», «Кобза», публіциста, перекладача, громадського діяча.

 

13 вересня

День фізичної культури й спорту.

День українського кіно.

180 років від дня народження Анатолія Патрикійовича Свидницького (1834–1871), українського письменника, автора роману-хроніки «Люборацькі», етнографа, фольклориста, публіциста, громадського діяча, педагога, учителя української та російської мов Миргородської повітової школи, організатора недільних шкіл і громадської бібліотеки в Миргороді, автора підручників української мови для початкової школи.

 

15 вересня

⧫ Міжнародний день демократії.

 

17 вересня

150 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (1864–1913), українського письменника, одного з перших імпресіоністів і модерністів у вітчизняній літературі, майстра психологічної новели, автора повістей «Тіні забутих предків», «Хвала життю» та ін., публіциста, мислителя, громадського і культурного діяча, співзасновника підпільного Братства Тарасівців (1891 р.) – глибоко законспірованої громадської організації (серед членів – Борис Грінченко, Іван Липа,  Володимир Шемет, Євген Тимченко, Володимир Самійленко, Микола Вороний, Микола Міхновський та ін.), яка готувала ідейний ґрунт для власне політичних дій –  царській поліції так і не вдалося припинити його діяльність. Загалом до десяти філій цього товариства входили понад ста осіб.

 

140 років від дня народження Володимира Федоровича Дурдуківського (1874–1938), українського педагога, літературознавця, викладача історії в жіночій гімназії, одного із засновників Київської «Просвіти» та Всеукраїнської спілки вчителів і діячів народної освіти, директора Першої української гімназії імені Т.Г.Шевченка в Києві, члена Центральної Ради й уряду УНР, керівника науково-педагогічної комісії ВУАН, автора статей із питань діяльності національної школи, гармонійного розвитку людини.

 

21 вересня

Міжнародний день миру.

Різдво  Пресвятої  Богородиці  (Друга Пречиста).

День батька.

 

22 вересня 

День партизанської слави.

 

24 вересня

120 років від дня народження Романа Григоровича Купчинського (1894-1976), українського письменника, критика, композитора, громадського діяча, поручника легіону Українських січових стрільців, журналіста, засновника стрілецької преси, автора поезій на стрілецьку тематику («Ніби сниться», «Дума про Хведора Черника», «Перший листопад» та ін.), слів і музики стрілецьких пісень «Ой там при долині», «Ірчик», «Бодріться» та ін.

 

26 вересня

Європейський день мов.

 

27 вересня

125 років від дня народження Олександра Костянтиновича Дорошкевича (1889–1946), українського літературознавця, одного з провідних критиків 20-х років ХХ ст., дослідника творчості класиків української літератури, професора і завідувача кафедри української літератури Київського університету, завідувача відділу української літератури ХІХ ст. Інституту літератури АН УРСР, автора підручника «Українська література», «Хрестоматії з історії української літератури», праць про творчість діячів українського письменства.

 

29 вересня

⧫ День пам’яті жертв Бабиного Яру

 

30 вересня

Всеукраїнський день бібліотек.

День Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.

Міжнародний день перекладача.

Жовтень
1 жовтня

Міжнародний день музики.

 

3 жовтня

Всесвітній день посмішки.

 

4 жовтня

Всесвітній день захисту тварин.

 

5 жовтня

Міжнародний день учителів.

День працівників освіти в Україні.

 

9  жовтня

140 років від дня народження Миколи Костянтиновича Реріха (1874–1947), російського живописця, мандрівника, археолога, громадського діяча, автора творів, присвячених Давній Русі («Заморські гості», «Будують місто» та ін.), за ескізами художника виконано мозаїки в церкві села Пархомівка (Київська обл.) і в Троїцькому соборі Почаївської лаври.

110 років від дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904–1983), українського поета, перекладача, державного і громадського діяча, академіка АН УРСР, головного редактора Головної редакції Української Радянської Енциклопедії (нині − видавництво «Українська енциклопедія імені М.Бажана»), автора збірок поезій  «Київські етюди», «Карби», поем  «Батьки й сини», «Данило Галицький», «Політ крізь бурю» та ін., лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка.

 

10 жовтня

125 років від дня народження Михайла Панасовича Драй-Хмари (1889–1939), українського поета-неокласика, перекладача, літературознавця, професора Київського університету, викладача української мови й літератури у ВНЗ Києва, автора збірок поезій «Проростень», «Сонячні марші», наукових праць, перекладів українською мовою карело-фінського епосу «Калевала», творів російських і зарубіжних письменників. (репресовано 1935 р., загинув на Колимі, реабілітовано в 1956 р.).

 

14 жовтня

Покрова Пресвятої Богородиці.

День українського козацтва.

 

15 жовтня

Міжнародний день демократії.

200 років від дня народження Михайла Юрійовича Лермонтова (1814–1841), російського письменника, поета-романтика (автора романтичних поем «Мцирі», «Демон» та ін.), автора громадсько-філософської лірики, драматурга, прозаїка, засновника російського реалістичного роману ХІХ ст., офіцера лейб-гвардії гусарського полку.

160 років від дня народження Оскара Фінгала Вайльда (Уайльд; 1854–1900), англійського письменника (ірландського походження), поета-символіста, журналіста, драматурга, прозаїка, який втілив у своїй творчості художні принципи англійського естетизму, автора філософського роману «Портрет Доріана Грея», комедій «Ідеальний чоловік», «Як важливо бути серйозним», ліричних казок, автобіографічної поеми «Балада Редингської тюрми».

 

17 жовтня

200 років від дня народження Якова Федотовича Головацького (1814–1888), сільського священика, вченого-славіста, історика, письменника, одного із зачинателів нової української літератури на західноукраїнських землях, одного із засновників «Руської трійці», співавтора і видавця альманаху «Русалка Дністровая», етнографа, збирача фольклору й етнографічних матеріалів Галичини, Буковини, Закарпаття, педагога, професора і ректора Львівського університету, автора «Граматики руського язика».

 

22 жовтня

120 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (псевд. — В. Домонтович; 1894–1969), українського науковця, письменника, етнографа, археолога, літературознавця, історика, керівника Етнографічної комісії ВУАН, викладача Вищого інституту народної освіти (Київ), директора Інституту українського фольклору АМ УРСР, завідувача архіву Інституту археології АН УРСР (Київ), автора праць «Сучасний образ світу», «Походження українського народу», творів про діячів української культури.

 

24 жовтня

Міжнародний  день Організації  Об’єднаних  Націй (ООН).

 

27 жовтня

Міжнародний день шкільних бібліотек.

 

28 жовтня

70 років тому (1944) було завершено визволення України від німецько-фашистських загарбників.

25 років тому (1989) Верховною Радою УРСР було ухвалено Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» − перший в історії УРСР закон про правовий статус і порядок використання української мови й інших мов у республіці; закон набув чинності з 1 січня 1990 р.

Листопад
2 листопада

130 років від дня народження Олександра Івановича Білецького (1884–1961), українського літературознавця, історика літератури, академіка АН СРСР, АН УРСР, викладача Харківського й Київського університетів, директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР, одного з кращих знавців античної та західноєвропейської літератур, автора праць із проблем теорії літератури, історії вітчизняної й зарубіжної літератур, підручників і хрестоматій для вищої та середньої шкіл; уперше в радянській Україні порушив питання про світове значення української літератури, її місце у світовому літературному процесі.

 

6 листопада

День визволення Києва. 1943 р. – війська 1-го Українського фронту під командуванням М.Ватутіна визволили Київ від німецько-фашистських загарбників.

 

9 листопада

День української писемності та мови.

День Преподобного Нестора – Літописця Печерського.

 

10 листопада

Всесвітній день молоді.

 

12 листопада

140 років від дня народження Івана Опанасовича Шовгеніва (1874−1943), українського вченого, інженера-гідролога, професора Київського політехнічного інституту, ректора Української господарської академії в Подєбрадах (де навчалася його дочка Олена Теліга − відома поетеса), одного із організаторів Українського чорноморського інституту у Варшаві, автора підручників і наукових розвідок «Аналітична геометрія на площі», «Гідравліка», «Водне господарство».

 

13 листопада

125 років від дня народження Остапа Вишні (справж. — Павло Михайлович Губенко; 1889–1956), українського письменника-сатирика і гумориста, автора збірок гумористичних оповідань, гуморесок, фейлетонів («Весна — красна», «Вишневі усмішки», «Зенітка», «Мисливські усмішки», «Великі ростіть»), перекладів творів М.Гоголя, А. Чехова, В. Маяковського, Я. Гашека, Марка Твена, О.Генрі та ін.

 

15 листопада

120 років від дня народження Івана Івановича Падалки (1894-1938), українського живописця – учня й послідовника Михайла Бойчука, професора живопису Київського художнього  інституту, ілюстратора, застудженого до розстрілу за неправдивим звинуваченням у приналежності до терористичної організації (реабілітовано 1958 р.).

 

16 листопада

Міжнародний день толерантності.

День працівників радіо, телебачення та зв’язку.

 

17 листопада

Міжнародний день студента.

 

20 листопада

Всесвітній день дитини.

55 років тому (1959) Генеральною Асамблеєю ООН проголошено «Декларацію прав дитини» (1959 р.) .

25 років тому (1989) резолюцією Генеральної Асамблеї ООН схвалено «Конвенцію про права дитини» (1989 р.).

Міжнародний день відмови від куріння.

 

21 листопада

День Архістратига Михаїла, покровителя Києва.

 

22 листопада

День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

Всеукраїнська акція «Засвіти свічку».

 

27 листопада

135 років від дня народження Григорія Аврамовича Чупринки (1879–1921), українського поета-романтика, політика,  борця за вільну Україну, учасника трьох революцій і громадянської війни, автора збірок поезій «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган», «Сон-трава», поеми «Лицар — Сам», літературно-критичних статей і рецензій. Прізвище Тарас Чупринка  взяв за підпільний псевдонім генерал-хорунжий  УПА Роман Шухевич.

Грудень
1 грудня

Всесвітній день боротьби  зі  СНІДом.

 

3  грудня  

Міжнародний день інвалідів.

 

4 грудня

Введення в храм Пресвятої Богородиці (Третя Пречиста).

130 років від дня народження Григорія Костянтиновича Голоскевича (1884-1934), українського мовознавця, лексикографа, автора першого  Українського  правописного словника.

 

6 грудня

День Збройних Сил України.

 

10 грудня

Міжнародний день захисту прав людини.

 

13 грудня

День апостола Андрія Первозванного.

 

14 грудня

День ушанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

360 років від дня народження Данила Павловича Апостола (1654–1734), українського військового і державного діяча, миргородського полковника, гетьмана Лівобережної України (обстоював права України в політичній, економічній і судовій сферах, у розвитку торгівлі); ініціатора створення кодексу законів, що діяли на Лівобережжі, учасника Азовсько-Дніпровських походів (1695–1696), Північної війни (1700–1721), Прутського походу (1700).

День благодійництва.

 

19 грудня

День Святителя Миколая  Чудотворця.

 

24 грудня

170 років від дня народження Євгена Ієронімовича Желехівського, (1844–1885), українського лексикографа, фольклориста, педагога, одного із засновників товариства «Просвіта» у Львові, викладача філологічних дисциплін в українських гімназіях Перемишля та Станіслава, автора «Малорусько-німецького словника», укладеного на основі фонетичного принципу правопису, названого «желехівкою».

Науково-практичний семінар з українознавства

24 грудня 2013 року в спеціальній школі-інтернаті №11 м. Києва відбувся міський науково-практичний семінар «Українознавство в навчально-виховній системі сучасної школи (досвід спеціальної школи-інтернату І-ІІ ступенів №11 міста Києва)». Організований працівниками кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка захід зібрав понад 30 педагогічних працівників – методистів РНМЦ, учителів українознавства, керівників шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативних курсів українознавчого спрямування, а також вихователів спеціальних шкіл-інтернатів.
І.А.Кулеша. Плекаємо з Дитини Людину за законами Любові, Краси і Добра: презентація виступу
Ю.В.Беззуб. Зміст, форми, методи навчально-виховної роботи на засадах українознавства: презентація виступу
Семінар «Українознавство в навчально-виховній системі сучасної школи. (Досвід спеціальної школи-інтернату І-ІІ ступенів №11 міста Києва)»: фотогалерея

9 грудня 2013 року – 150 років від дня народження Бориса Грінченка

В особі Бориса Грінченка – педагога, письменника, літературознавця, публіциста, лексикографа, фольклориста, історика, видавця й громадсько-культурного діяча – Україна мала «робітника без одпочину». Його відданість справі, витривалість у праці, широкий обсяг суспільних інтересів дивували сучасників, а в нас викликають щире захоплення.
Борис Дмитрович залишив два неоціненних багатства: численні праці й такий же великий і красивий твір – власне життя. У ювілейні дні пригадаймо слова М.Коцюбинського: «…він був серед нас, його велика праця, його велика любов до народу не згинуть ніколи…»
Постанова Верховної ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Бориса Грінченка»
Звернення ректора Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди святкування 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка та Дня Університету: відео (2 хв.)
Заходи Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди відзначення 150-ої річниці від дня народження Бориса Грінченка
Ідейний лідер – Борис Грінченко: екскурсія Музеєм Бориса Грінченка: відео (13 хв.)
Музей Бориса Грінченка в Києві на сайті «Грінченко [онлайн]»
Ф.Левітас. Вартовий українського духу
З.Чапська. Борис Грінченко – видатний український письменник і вчений, освітній і громадський діяч: конспект уроку
Л.Крецул. Поетична творчість Бориса Грінченка: презентація
Ігор Сюндюков. Борис Грінченко про моральний обов’язок інтелігенції

Шевченківськими місцями: віртуальні музеї

Тарас Шевченко – визнаний світом культурний бренд України, і наші музеї гідно представляють його велич. Кожен педагог знає: успішність екскурсії значною мірою залежить від освіченості та майстерності екскурсовода. А якщо екскурсія віртуальна? Тоді вся відповідальність за сприйняття й осмислення школярами експозиції покладається на вчителя! Ось коли придадуться йому знання музейної педагогіки!
Пропонуємо ознайомитися з можливостями віртуальних екскурсій (3D) Шевченківськими місцями на Музейному порталі. «У цім краю земля до неба горнеться, а в росах світяться Тарасові сліди… В Керилівку, і в Будище, і в Моринці врочисто, мов до храму, увійди…» (Анатолій Савченко).
Віртуальні музеї на сайті «Музейний портал»
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Шевченківський національний заповідник (м. Канів)
Батьківщина Тараса Шевченка: село Моринці
Батьківщина Тараса Шевченка: село Шевченкове (Керилівка)
Будинок Тараса Шевченка на майдані Незалежності (м. Київ)
Хата на Пріорці (м. Київ)
Музей «Флігель Тараса Шевченка» (м. Яготин)
Орський музей Тараса Шевченка
Музей та меморіальний комплекс Тараса Шевченка (м. Форт-Шевченко, Казахстан)

27 листопада 2013 року – 150 років від дня народження Ольги Кобилянської

Коли Буковину приєднали до Радянської України, ім’я Ольги Кобилянської (1863-1942) використовували в агітаційних цілях, ставлячи їх під статтями, яких вона не писала: політика її не цікавила. Хоч якось у розмові з журналістом обмовилася: «Тільки б більшовики не прийшли…»
Але вони прийшли. А після них знову прийшли румуни і поставили питання про ув’язнення письменниці, проведення показового суду, навіть публічного її розстрілу як зрадниці… На щастя, знайшлися мудрі люди, які буксували розгляд справи 78-літньої жінки…
Вікіпедія: Ольга Кобилянська

23 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів

У листопаді 2013 року всі українці – і в Україні і за її межами сущі – відзначають сумний і болючий ювілей: 80 років голодомору 1932 – 1933 років… За підрахунками українських та зарубіжних дослідників, його жертвами стали від 6 до 8 млн. людей.
Більше ніж півстоліття правду про причини й небачений масштаб злочину проти українського народу приховували. Дослідження розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
Голодомор ніколи не стане для нас історичною минувшиною: нестерпний біль шматує пам’ять не тільки очевидців, а й усіх наступних поколінь. Наш обов’язок – ушановувати, увічнювати пам’ять про знищених українців і пам’яттю зберігати духовну єдність поколінь.
23 листопада 2013 року в Києві запалять понад 10 тисяч свічок у пам’ять 80-х роковин Голодомору
Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні»
Лідія Тихолоз, Сергій Тихолоз. Свіча печалі в зболеному серці: Година скорботи по жертвах голодомору 1932-1933 років
З архіву сайта ІППО: День пам’яті жертв Голодомору

Багатство вчителя – його досвід

Під час проходження курсів підвищення кваліфікації вчителі трудового навчання (обслуговуючі види праці) щедро обмінювалися напрацьованим досвідом. З особливостями застосування технології декупажу познайомила колег учитель-методист СЗШ №230 Святошинського району Л.П.Чубенко. Учитель СШ №234 Дніпровського району Л.Л.Балута продемонструвала можливості оновлення одягу вишивкою стрічками. Особливий інтерес викликав проведений учителем ліцею «Еко» №198 Святошинського району І.М.Малютою майстер-клас з виготовлення виробів із дроту.
Вікіпедія: Декупаж

Акція «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності»

11 листопада 2013 року в Україні проводилася акція «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності». Цьогоріч акція відбулася під гаслом «Творити величне разом – просто! Твори хвилю єдності!»
Такою можливістю не могли не скористатися працівники та слухачі курсів підвищення кваліфікації ІППО КУ імені Бориса Грінченка. Текст диктанту читався на Першому каналі Українського радіо. Диктант провів доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко.
Про Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

Дивись українське, читай українське, люби українське

У той час коли українські діти захоплюються Гаррі Поттером, Людиною-Павуком і тому подібними «суперменами», наші кінематографісти відтворили образ свого, вітчизняного героя. Не нафталіново-шароварного, не запозиченого в сусідів, а реального, яким можна пишатися, на якого треба рівнятися, і про якого досі ми, будемо чесні, геть нічого не знали. А між іншим, за його підручником учився Арнольд Шварценеггер…
Український богатир, борець вільного стилю, чемпіон з важкої атлетики та боротьби, чемпіон Європи з культуризму, артист цирку Іван Федорович Фірцак (1899-1970) свого часу був визнаний найсильнішою людиною планети.
Український силач Іван Фірцак
Про фільм «Іван Сила» (режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний)
Про книжку Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»
Учителю-словеснику: У чому сила Івана Сили: робота над відгуком про книжку та кінофільм
Блог «Читай українське, слухай українське, люби українське»