Category Archives: ПОДІЇ

9 грудня 2013 року – 150 років від дня народження Бориса Грінченка

В особі Бориса Грінченка – педагога, письменника, літературознавця, публіциста, лексикографа, фольклориста, історика, видавця й громадсько-культурного діяча – Україна мала «робітника без одпочину». Його відданість справі, витривалість у праці, широкий обсяг суспільних інтересів дивували сучасників, а в нас викликають щире захоплення.
Борис Дмитрович залишив два неоціненних багатства: численні праці й такий же великий і красивий твір – власне життя. У ювілейні дні пригадаймо слова М.Коцюбинського: «…він був серед нас, його велика праця, його велика любов до народу не згинуть ніколи…»
Постанова Верховної ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Бориса Грінченка»
Звернення ректора Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди святкування 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка та Дня Університету: відео (2 хв.)
Заходи Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди відзначення 150-ої річниці від дня народження Бориса Грінченка
Ідейний лідер – Борис Грінченко: екскурсія Музеєм Бориса Грінченка: відео (13 хв.)
Музей Бориса Грінченка в Києві на сайті «Грінченко [онлайн]»
Ф.Левітас. Вартовий українського духу
З.Чапська. Борис Грінченко – видатний український письменник і вчений, освітній і громадський діяч: конспект уроку
Л.Крецул. Поетична творчість Бориса Грінченка: презентація
Ігор Сюндюков. Борис Грінченко про моральний обов’язок інтелігенції

Шевченківськими місцями: віртуальні музеї

Тарас Шевченко – визнаний світом культурний бренд України, і наші музеї гідно представляють його велич. Кожен педагог знає: успішність екскурсії значною мірою залежить від освіченості та майстерності екскурсовода. А якщо екскурсія віртуальна? Тоді вся відповідальність за сприйняття й осмислення школярами експозиції покладається на вчителя! Ось коли придадуться йому знання музейної педагогіки!
Пропонуємо ознайомитися з можливостями віртуальних екскурсій (3D) Шевченківськими місцями на Музейному порталі. «У цім краю земля до неба горнеться, а в росах світяться Тарасові сліди… В Керилівку, і в Будище, і в Моринці врочисто, мов до храму, увійди…» (Анатолій Савченко).
Віртуальні музеї на сайті «Музейний портал»
Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ)
Шевченківський національний заповідник (м. Канів)
Батьківщина Тараса Шевченка: село Моринці
Батьківщина Тараса Шевченка: село Шевченкове (Керилівка)
Будинок Тараса Шевченка на майдані Незалежності (м. Київ)
Хата на Пріорці (м. Київ)
Музей «Флігель Тараса Шевченка» (м. Яготин)
Орський музей Тараса Шевченка
Музей та меморіальний комплекс Тараса Шевченка (м. Форт-Шевченко, Казахстан)

27 листопада 2013 року – 150 років від дня народження Ольги Кобилянської

Коли Буковину приєднали до Радянської України, ім’я Ольги Кобилянської (1863-1942) використовували в агітаційних цілях, ставлячи їх під статтями, яких вона не писала: політика її не цікавила. Хоч якось у розмові з журналістом обмовилася: «Тільки б більшовики не прийшли…»
Але вони прийшли. А після них знову прийшли румуни і поставили питання про ув’язнення письменниці, проведення показового суду, навіть публічного її розстрілу як зрадниці… На щастя, знайшлися мудрі люди, які буксували розгляд справи 78-літньої жінки…
Вікіпедія: Ольга Кобилянська

23 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів

У листопаді 2013 року всі українці – і в Україні і за її межами сущі – відзначають сумний і болючий ювілей: 80 років голодомору 1932 – 1933 років… За підрахунками українських та зарубіжних дослідників, його жертвами стали від 6 до 8 млн. людей.
Більше ніж півстоліття правду про причини й небачений масштаб злочину проти українського народу приховували. Дослідження розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
Голодомор ніколи не стане для нас історичною минувшиною: нестерпний біль шматує пам’ять не тільки очевидців, а й усіх наступних поколінь. Наш обов’язок – ушановувати, увічнювати пам’ять про знищених українців і пам’яттю зберігати духовну єдність поколінь.
23 листопада 2013 року в Києві запалять понад 10 тисяч свічок у пам’ять 80-х роковин Голодомору
Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні»
Лідія Тихолоз, Сергій Тихолоз. Свіча печалі в зболеному серці: Година скорботи по жертвах голодомору 1932-1933 років
З архіву сайта ІППО: День пам’яті жертв Голодомору

Багатство вчителя – його досвід

Під час проходження курсів підвищення кваліфікації вчителі трудового навчання (обслуговуючі види праці) щедро обмінювалися напрацьованим досвідом. З особливостями застосування технології декупажу познайомила колег учитель-методист СЗШ №230 Святошинського району Л.П.Чубенко. Учитель СШ №234 Дніпровського району Л.Л.Балута продемонструвала можливості оновлення одягу вишивкою стрічками. Особливий інтерес викликав проведений учителем ліцею «Еко» №198 Святошинського району І.М.Малютою майстер-клас з виготовлення виробів із дроту.
Вікіпедія: Декупаж

Акція «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності»

11 листопада 2013 року в Україні проводилася акція «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності». Цьогоріч акція відбулася під гаслом «Творити величне разом – просто! Твори хвилю єдності!»
Такою можливістю не могли не скористатися працівники та слухачі курсів підвищення кваліфікації ІППО КУ імені Бориса Грінченка. Текст диктанту читався на Першому каналі Українського радіо. Диктант провів доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко.
Про Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

Дивись українське, читай українське, люби українське

У той час коли українські діти захоплюються Гаррі Поттером, Людиною-Павуком і тому подібними «суперменами», наші кінематографісти відтворили образ свого, вітчизняного героя. Не нафталіново-шароварного, не запозиченого в сусідів, а реального, яким можна пишатися, на якого треба рівнятися, і про якого досі ми, будемо чесні, геть нічого не знали. А між іншим, за його підручником учився Арнольд Шварценеггер…
Український богатир, борець вільного стилю, чемпіон з важкої атлетики та боротьби, чемпіон Європи з культуризму, артист цирку Іван Федорович Фірцак (1899-1970) свого часу був визнаний найсильнішою людиною планети.
Український силач Іван Фірцак
Про фільм «Іван Сила» (режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний)
Про книжку Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»
Учителю-словеснику: У чому сила Івана Сили: робота над відгуком про книжку та кінофільм
Блог «Читай українське, слухай українське, люби українське»

Створено повністю вишитий «Кобзар» Тараса Шевченка

«Ні, не згаснути барвам вкраїнського чистого неба, золотистих пшениць, малинових козацьких одеж, доки руки жіночі мережать душі на потребу рушники й сорочки, і портрети Шевченкові теж». До поетичного переліку з поезії Петра Ротача слід додати й факсимільне перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1840-ого року. Талановиті майстрині з міста Рівне літератор Олена Медведєва та дизайнер Анна Тимошок повністю і без скорочень вишили всі поезії Тараса Григоровича, уміщені в першому виданні.
Сторінки трикілограмового фоліанта гортають у білих рукавичках.
Вишита книга вже номінована на здобуття Шевченківської премії.
Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка: Творчий проект «Креативна книга та вишитий «Кобзар»
Про вишитий “Кобзар”