У статті викладача кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО Людмили Іванівни Меленець «Контроль та оцінка досягнень дитини 3-го року життя у практиці гуманістичної парадигми дошкільної освіти» подано моделі аналізу педагогічної діяльності з формування життєво важливих навичок у дітей 3-го року життя. Здійснюючи контроль та оцінку досягнень дитини, вихователь-методист має подавати конкретну інтерпретацію (пояснення, витлумачення) результатів освітньої діяльності. Акцент зроблено на тому, що вищим критерієм узгодженості в роботі педагогів є взаємосприяння, взаємодопомога, направлена на досягнення кінцевої мети – повноцінний розвиток, навчання, виховання особистості дитини. Звертається увага на те, що критерії оцінки компетентності дошкільника мають бути не стільки кількісними (виконав, зробив, відтворив тощо), скільки якісними (як саме виконав – самостійно, старанно, творчо чи з допомогою дорослого, похапцем).
Статтю вміщено у збірнику «На допомогу вихователю-методисту. – К.: Шк. світ, 2009. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

У видрукованій у збірнику «Педагогічний процес: теорія і практика» (Вип. 1 – Київ, 2009) статті викладача кафедри методики і психології дошкільної та початкової освіти ІППО Лариси Володимирівни Кравчук «Сюжетно-рольова гра як ефективний засіб засвоєння етичних норм дітьми дошкільного віку» розглянуто одну з найбільш актуальних проблем. Автор дійшов висновку, що ефективним засобом засвоєння морально-етичних норм дошкільником є гра, зокрема сюжетно-рольова. Саме у вільній від усякого тиску ігровій діяльності відбувається суттєва перебудова поведінки дитини – вона стає довільною, що є однією з психологічних умов засвоєння морально-етичних норм.

Статтю викладача кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Світлани Володимирівни Савченко «Українська ментальність та аспекти агрокультури українського козацтва Олени Апанович в контексті ідей Сергія Подолинського та Володимира Вернадського» видруковано в збірнику «Історія освіти, науки і техніки в Україні: матеріали п’ятої конференції молодих учених та спеціалістів. – м. Київ, 28 травня 2009 р./ Українська академія аграрних наук, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека. – К., 2009».
У роботі розглядаються аспекти агрокультури українського козацтва, що порушуються в концептуальній праці видатного знавця історії українського козацтва, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка, лауреата наукової нагороди Фундації Антоновичiв (США), Олени Апанович «За плугом Господь іде», у контексті ідей наукового бачення українського вченого ХIХ ст. Сергiя Подолинського та Володимира Вернадського, мислителя, видатного природознавця ХХ сторіччя.
Дослідниця доходить висновку, що агрокультура українського козацтва мала витоки в ментальності українського селянства. Козацтво своїми історичними коренями виростало із селянства, набуло напівгосподарського, напіввійськового характеру, бо змушене було поєднувати працю на землі зі збройною боротьбою проти турецько-татарських нападів.