18 лютого 2015 року в Музеї Лесі Українки відбувся міський науково-практичний семінар «Використання біографічного методу в дослідженні й популяризації життя і творчості видатних діячів української культури» для вчителів предметів суспільно-гуманітарного циклу та вихователів навчальних закладів. Захід організовано кафедрою методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка.
Актуальність заходу зумовлена докорінною зміною культурно-освітнього простору на засадах пріоритетності національного компонента, між іншим, і в структурі історико-педагогічної науки і практики. Ідея розвитку національної науки, культури і мистецтва, створення української школи, відродження українських традицій у громадському житті нині набули першочергового значення для української педагогічної спільноти.
Програма семінару
Ю.В.Беззуб. Біографічні матеріали як джерела з історії українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: презентація доповіді
О.В.Дудар. «Фрагменти життя» особистості як об’єкт музейної педагогіки: презентація доповіді
О.В.Дудар. «Фрагменти життя» особистості як об’єкт музейної педагогіки: текст виступу
В.В.Шорохова. Особливості використання біографічних досліджень у виховній роботі: презентація доповіді
Закономірно, що у фокусі зацікавленості перебувають біографії видатних українців ХІХ – початку ХХ ст.: саме тоді народилася ціла плеяда видатних вітчизняних учених, істориків, письменників, педагогів, просвітників. Попри незаперечну визначну роль персоналій того періоду в піднесенні української науки, освіти, літератури, мистецтва, їхня багатогранна спадщина досі не отримала вичерпного наукового дослідження й популярного висвітлення. Між тим, до переліку підходів та інструментів, які дозволяють науковцеві, учителеві й вихователеві здійснити системний аналіз історичних явищ і феноменів певного часового проміжку слід віднести передусім біографічний метод, визначаючи його як такий спосіб опрацювання джерел, за якого біографія, особистість діяча виступає як чинником його творчості, так і віддзеркаленням або ж творцем епохи.
У роботі семінару взяли участь науковці Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, наукові та науково-педагогічні працівники Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, учителі історії, вихователі спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів.
Після ознайомлення учасників семінару з експозицією Музею Лесі Українки, в науково-педагогічному зібранні було виголошено й обговорено низку доповідей і повідомлень, які розкривали можливості використання біографічного методу в сучасному освітньому просторі.
Заступник директора з наукової роботи Музею видатних діячів української культури, кандидат історичних наук Ольга В’ячеславівна Гураль ознайомила присутніх з можливостями використання досягнень просопографії – методу дослідження українських родин – у шкільному навчально-виховному процесі.
Старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Юрій Віленович Беззуб у доповіді «Біографічні матеріали як джерела з історії українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст.» висвітлив процес народження української національно-свідомої інтелігенції в 50-60-х роках ХІХ ст. по обидва боки Дніпра, багато представників якої (В.Антонович, М.Драгоманов, Т.Рильський, П.Житецький, К.Михальчук та ін.) згодом увійшли до когорти видатних діячів української науки і культури.
Доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук Ольга Володимирівна Дудар у виступі «Фрагменти життя» особистості як об’єкт музейної педагогіки» запропонувала тематичні форми проектної роботи, проведення музейних уроків та виховних заходів, нестандартних екскурсій, зорієнтованих на врахування і задоволення дитячих інтересів, потреб і уподобань.
Завідувач Музею Лесі Українки Ірина Анатоліївна Щукіна, поділилася практичним досвідом використання біографічного методу в дослідженні творчої спадщини Лесі Українки. Закохана у свою справу дослідниця наголосила на необхідності вдумливого, глибокого й об’єктивного висвітлення видатних постатей української культури, адже вони часто слугують моральним взірцем для підростаючих поколінь української молоді.
Учителі й вихователі отримали методичні й практичні поради щодо підготовки й проведення уроків та виховних заходів, присвячених видатним діячам української культури.