Сонячного вересневого дня шкільні подвір’я бринять дитячим щебетом. Юнацькі обличчя освітлені привітними посмішками. Поряд із малими школяриками й «солідними» старшокласниками – їхні людяні, чуйні, мудрі вчителі.
Щира вдячність вам, шановні педагоги, за невтомну Вашу працю, уміння й бажання давати знання і творити добро! Невичерпних Вам творчих сил і наснаги, впевненості в своїх силах, професійних успіхів! Саме ви сприяєте формуванню юних особистостей, від яких залежить майбутнє нашого народу, завтрашній день незалежної України.
Хай 2016-2017 навчальний рік перед школярами відкриє нові горизонти пізнання себе і світу, вчителів надихне успіхами вихованців, а батьків – гордістю за їхніх дітей.

Незалежність України ціною власного життя виборювало не одне покоління патріотів. Складне сьогодення випробовує нас на державну зрілість. Маємо гідно пережити важкі часи, і в єднанні, ціною спільних надзусиль захистити Незалежність, наше право жити на своїй українській землі. Наша сила бере початок з нашої відданості, небайдужості, єдності, людяності та чесності. Пам’ятаймо про це не лише в день великого національного свята, а й повсякчас! Збережімо країну для наших дітей та онуків, для майбутніх поколінь! Незламності нам і віри, гордості за нашу державу та український народ! Слава незалежній і незборимій Україні!
Інтернет-портал КМДА: програма заходів до Дня Незалежності України
Лист МОН №1/3-148 від 24.03.16 року «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» та методичні рекомендації Українського інституту національної пам’яті для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
Мовне питання: чи має патріот говорити українською?

Намагаючись осягнути сьогодення, ми звертаємося до історії, давньої культури, традицій, віри. Важливими елементами історичної спадщини є культурно-релігійні свята, одне з яких – День слов’янської писемності і культури – відзначають із ХІІ століття.
Свято пов’язане з іменами просвітителів Кирила і Мефодія. Кирило (світське ім’я – Костянтин; близько 827-869 рр.) і Мефодій (світське ім’я – невідоме; близько 815-885 рр.) – брати, греки, уродженці міста Солунь (Фессалоніки), православні ченці.
Слов’янську писемність було створено в ІХ столітті, близько 863 року. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов’янську абетку, тож за ім’ям творця її назвали “кирилицею”. Коли Костянтина запитали, скільки часу він творив слов’янську абетку, той відповів: “Три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови – однаково, що намагатися писати по воді”.
Усе життя «солунських братів» було сповнене напруженої праці й тяжких випробувань – як життя всіх відданих своїй праці вчителів незалежно від доби, у якій їм випало жити й навчати.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: зроблене великими просвітителями стало загальним надбанням слов’ян, заклавши основу їхнього інтелектуального та морального розвитку, піднісши освіту й культуру слов’янських народів на високий щабель, створивши фундамент для всіх слов`янських літератур.
У школах і бібліотеках 24 травня проводять просвітницькі бесіди, тематичні вікторини, організовують книжкові виставки, презентації, мовно-літературні вечори.
Вікіпедія: Кирило і Мефодій