Category Archives: Без категорії
Вітаємо з ювілеєм!
19 грудня 2014 року святкує свій ювілей Григорій Борисович Філіповський, учитель-методист Русанівського ліцею Дніпровського району м.Києва.
Школа для Григорія Борисовича – рідний дім. Він живе її турботами, віддає їй своє серце, знає її проблеми. Для нього немає чужих дітей — у кожному зі своїх учнів учитель плекає паростки обдарувань і талантів. Як результат — їхні успіхи на Міжнародній та Всеукраїнській учнівських олімпіадах з математики.
Понад двадцять років Г.Б.Філіповський як методист-кореспондент кафедри природничо-математичної освіти і технологій співпрацює з Інститутом післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Григорій Борисович ділиться своїми знаннями з учителями математики на курсах підвищення кваліфікації, виступає з доповідями на семінарах.
Велике теоретичне і практичне значення для вчителів-практиків мають праці Г.Б.Філіповського, присвячені геометричній складовій шкільного курсу математики. Він є автором численних навчальних і методичних посібників, наукових статей, якими послуговуються учні та вчителі України.
Невичерпна енергія, творче завзяття і працездатність свідчать про незмінну молодість душі ювіляра. Доброта й сердечність, мудрість та енциклопедичні знання ваблять до нього друзів, учителів і учнів.
Патріотизм, традиції свого роду, чесність, справедливість, повага до людей – ось цінності, які сповідує Григорій Борисович. Визначальними в його житті є постійна праця, професійне й духовне зростання.
Тож з почуттям глибокої поваги, любові та вдячності зичимо Григорію Борисовичу міцного здоров’я, нових видатних наукових досягнень, невичерпної творчої енергії, любові й повноти щастя!
Директор Інституту
післядипломної педагогічної освіти
Київського університету
імені Бориса Грінченка, доцент
М.Ф.Войцехівський
Відбудеться конференція, присвячена 200-річчю з дня народження М.Ю.Лермонтова
29 жовтня 2014 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка відбудеться науково-практична конференція «Творча спадщина М.Ю.Лермонтова: проблеми вивчення та викладання». Захід присвячено 200-річчю від дня народження видатного поета.
Початок конференції об 11 годині.
Буде розглянуто такі питання:
Творчість М.Ю.Лермонтова як явище світової культури і літератури.
Вивчення творчості М.Ю.Лермонтова крізь призму української культури.
Нові методичні шляхи вивчення життя і творчості М.Ю.Лермонтова.
Поетика прози і лірики М.Ю.Лермонтова.
Вікіпедія: М.Ю.Лермонтов
Твори класика російської літератури перекладали І.Франко, М.Старицький, М.Зеров, М.Рильський, Л.Первомайський, В.Сосюра та ін.
Мемуаристи писали, що в день смерті Тараса Шевченка у нього на столі лежав томик творів М.Лермонтова. 1850 р. під час обшуку в Шевченка було відібрано дві книжки російського поета. Шевченко кілька разів згадував ім’я митця і цитував його твори в «Щоденнику», називаючи його «наш великий Лермонтов».
Своє ставлення до поезії М.Лермонтова Кобзар висловив у створеному в засланні вірші «Мені здається, я не знаю», у 
якому йдеться і про безсмертя поета, і про силу його мистецтва: «Де ж ти? Великомучениче святий? Пророче божий? Ти меж нами, Ти, присносущий, всюди з нами Витаєш ангелом святим. Ти, любий друже, заговориш Тихенько-тихо… про любов Про безталанную, про горе; Або про бога та про море, Або про марне литу кров З людей великими катами. Заплачеш тяжко перед нами, І ми заплачемо… Жива Душа поетова святая, Жива в святих своїх речах, І ми, читая, оживаєм і чуєм Бога в небесах».
Вплив поезії М.Лермонтова позначився на творах Т.Шевченка «Слепая», «Тризна», «Чого мені тяжко, чого мені нудно», «Пророк» та ін. М.Рильський, відзначаючи в творах обох поетів спільність викривального пафосу, писав: «Можливо, в усіх слов’янських літературах не було більших співців гніву, обурення, співців зневаги, як Лермонтов і Шевченко».
На фото. Сепія Т.Шевченка «Умираючий гладіатор» (1856), виконана на тему однойменного вірша М.Лермонтова.
Випущена в Новій Зеландії (2012 р.) срібна монета «Михайло Лермонтов» (номінал 2 долари).
