22 травня 2020 року в межах Фестивалю науки Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася ІV Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Технології розвитку мовної особистості: освітні трансформації».

Метою конференції є обговорення феномена мовної особистості інформаційної доби, особливостей розвитку мовної особистості впродовж життя, психолінгвістичних чинників формування українськомовної особистості учня, проблем теорії та практики навчання державної та іноземної мов у сучасних закладах загальної середньої освіти, розширення наукового інформаційного обміну між педагогами з питань методики викладання української та іноземних мов і дисциплін історико-філологічного циклу у вищих закладах освіти, а також залучення талановитої молоді до науково-дослідницької роботи.

Крім науковців і викладачів Київського університету імені Бориса Грінченка, участь у заході взяли науковці з таких установ: Інституту педагогіки НАПН України, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Державного університету телекомунікацій. Тези виступів подали також учителі закладів загальної середньої освіти столиці, міста Кам’янка-Бузька Львівської області, міста Бердянська Запорізької області. Дослідницьку активність виявили аспіранти та студенти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Учасники конференції активно долучилися до обговорення проблемних питань розвитку мовної особистості учня та педагога, теорії та практики навчання мови в закладах загальної середньої освіти, інноваційних підходів до навчання мов у контексті формування мовної особистості інформаційної доби, шляхів реалізації компетентнісного підходу як основи нової парадигми мовної освіти.

Модератором заходу виступила Дика Наталія Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Тема науково-практичної конференції стала підґрунтям для активного обміну думками із зазначеної проблематики.

Матеріали конференції розміщуються на платформі наукових конференцій та семінарів Університету імені Бориса Грінченка і можуть слугувати викладачам, вчителям, аспірантам, студентам, учням у практичній діяльності.

Програма ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Технології розвитку мовної особистості: освітні трансформації»
Матеріали конференції

НМЦ координації методичної роботи та освітніх вимірювань ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує всім охочим долучитися під час карантину до мистецького флешмобу «Безцінні дари життя».
Перші учасники акції – вчителі мистецтва міста Києва – Марина Георгіївна Ажеганова (СШ №76 ім. О.Гончара) та Наталія Анатоліївна Футимська (НВК «Домінанта»). Разом зі своїми учнями вони відповіли на питання, які безкоштовні дари пропонує нам життя.
Передаємо естафету всім навчальним закладам міста Києва та творчим людям! Приєднуйтесь до нас на сторінці Facebook «Збережемо галузь «Мистецтво» в школі».
«Безцінні дари життя»: відео

Нині ми знаходимося у самоізоляції через карантин. Майже весь час проводимо вдома, безумовно, позбавлені деяких звичних справ і розваг, дещо обмежені у просторі та виборі занять; перебуваємо в інформаційному потоці, наповненому негативними новинами і прогнозами, пов’язаними з пандемією коронавірусу. Як же використовувати цей час ефективно і щодня залишатись у ресурсному стані?

Безперечно, ми всі різні. У кожного з нас власна картина світу, свої цінності. Ми маємо різні світогляди, темпераменти, різний досвід і способи реагування в складних ситуаціях та різні стратегії подолання цих ситуацій. Усі ці стратегії й способи можуть бути прийнятними, якщо є для Вас результативними і допомагають зберегти внутрішню рівновагу. Відтак, і спосіб «проживання» самоізоляції буде у кожного особистий, індивідуальний.

Проте, психологи мають доволі універсальні поради щодо того, як правильно організувати життя під час карантину, аби зберегти психічне і психологічне здоров’я. Дослухатись або не дослухатись до цих порад – обирати Вам!

⇒ Виконуйте рекомендації фахівців щодо збереження здоров’я та профілактики захворювань.

⇒ Зверніть увагу на свій стан (і фізичний, і психологічний).
Чи Ви «у нормі»? Чи можете поліпшити свій стан? Що саме Ви могли б для цього зробити? Чи потрібна Вам допомога? У разі потреби, чи знаєте до кого звернутись?

⇒ Будьте «тут і тепер», у реальному місці, в реальних обставинах. Зосередьтесь, що з Вами відбувається (в тілі, думках)? Проаналізуйте, що посилює тривожний стан, а що – заспокоює.

⇒ Запитайте в себе, що Ви могли б змінити, а що ні. Дійте відповідно до ситуації.

⇒ Продумайте режим дня, складіть чіткий план власних дій (не забувайте включити в цей план дозвілля!) і дотримуйтесь його. Зберігайте повсякденні звички. Це Вас зорганізує й додасть впевненості.

⇒ Їсти і спати краще за звичним графіком. Харчуйтесь регулярно, споживайте здорову їжу. Під час їжі не відволікайтесь. Пийте достатньо води. Стежте за гігієною сну. Висипайтесь!

⇒ Знаходьте час для рухової активності.

⇒ Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Встановіть чіткий інформаційний режим, отримуйте інформацію з надійних офіційних джерел, дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, критично мисліть.

⇒ Проаналізуйте власні потреби і визначте, які із них першочергові, а які – другорядні. Подумайте, як можна їх реалізувати. Дбайте про задоволення своїх першочергових потреб і потреб Ваших близьких! Встановіть баланс між «потрібно» та «хочу».

⇒ Відкоригуйте домашні обов’язки.

⇒ Складіть фінансовий план щодо кризової ситуації. Визначіть, що потрібно купувати насамперед, а що, можливо – пізніше. Лишіть запас на непередбачувані витрати.

⇒ Відмовтеся від тотального контролю ситуації. Це викликає нестабільність та невротизує.

⇒ Організуйте особистісний простір, поважайте простір інших і не порушуйте (кожному із нас, час від часу, потрібно побути «наодинці з собою»). Виділяйте час для себе. В цей час робіть те, що дарує Вам радість, спокій, задоволення, відновлює Ваші ресурси (хобі, медитація, творчість, догляд за собою тощо).

⇒ Піклуйтесь про себе.
Підтримуйте інших та звертайтесь за підтримкою.

⇒ Пам’ятайте про цінності, що є сенсом Вашого життя. Визначте й усвідомте, що у Вашому житті є вагомим, а що не має важливого значення, і вибудовуйте повсякдення згідно з цими пріоритетами.

⇒ Приділяйте увагу своїм емоціям. Намагайтеся не блокувати їх. Важливо розуміти, що з Вами відбувається.

⇒ Не тримайте все у собі. Якщо є змога, діліться своїми думками й емоціями з людьми, які здатні Вас підтримати (добре у таких ситуаціях допомагають і техніки виписування).

⇒ Не відмовляйтеся від спілкування. Комунікація, соціальні зв’язки – це важлива частина життя.

⇒ Шукайте нові можливості: знання, спорт, хобі. «Спіймайте свою хвилю!»

⇒ Знайдіть себе! Карантин – нагода саморозвитку, самоактуалізації. Скористайтесь цією нагодою.

⇒ Радійте навіть незначним досягненням. Будьте вдячними собі та іншим!

⇒ Не намагайтесь докорінно змінити власне життя, живіть у природному для Вас ритмі.

⇒ Пам’ятайте про цілющі властивості гумору: гумор і сміх знижують стрес та напругу. Скористайтесь цим. Загалом, позитивне налаштування досить важливе, як під час карантину, так і в будь-який інший час.

Самодопомога під час стресу

Основний зміст самодопомоги під час стресу полягає в необхідності відновлюватися.

⇒ Практикуйте дихання для зняття тривоги. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на рахунок «1,2,3,4» ми вдихаємо повітря; на «1,2,3,4» – затримуємо дихання; на «1,2,3,4» – видихаємо; на «1,2,3,4» – знову затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.

⇒ Працюйте! Будь-яка діяльність – ефективний спосіб переключення уваги, боротьби з панікою і тривогою.

⇒ Оцініть ситуацію з іншого погляду, знайдіть позитив. Наприклад: необхідність виконувати роботу онлайн – Ви давно планували опанувати інтернет-ресурси, а зараз маєте змогу реалізувати ці плани; багато часу витрачаєте на роботу, проте саме зараз, в умовах карантину, Ви маєте можливість більше знаходитися вдома зі своєю сім’єю тощо. Випишіть 10 позитивних висновків на аркуш паперу!

⇒ Створіть список стресорів. Наприклад: «самотність», «велика кількість негативної інформації», «неможливість вийти на вулицю» тощо. Проранжуйте ці стресори від 1 до 10 (за силою впливу) і навпроти одразу запишіть ресурсну активність, яка може Вас підтримати. Це те, що знімає напругу.

⇒ Пригадайте позитивний досвід подолання труднощів, складних ситуацій: – Що Вам допомогло? – Які люди були поруч із Вами та допомогли пережити стрес? – Якщо їх зараз уявити поруч, то щоб вони сказали Вам? – Як би вони підтримали Вас?… Це ті ресурси, за допомогою яких Ви здатні впоратись із досить складними ситуаціями. І вони завжди для Вас доступні.

⇒ Згадайте або уявіть безпечне місце, в якому почуватиметесь добре, спокійно, затишно й у повній безпеці. Згадайте (або уявіть) всі особливості цього простору, його звуки й запахи, відчуття на шкірі й в тілі.

⇒ Сконструюйте у своїй уяві «живий» образ цього ресурсного місця. Можете «відвідувати» це місце упродовж дня і «перебувати» там деякий час у разі потреби.

⇒ Сама думка про це безпечне місце нагадуватиме Вам, що ситуація з часом стабілізується. Науково доведено, що застосування активної уяви (коли ми уявляємо або пригадуємо приємні образи) здатне суттєво покращувати наш психологічний стан.

Стреси у нашому житті відбуваються постійно й неочікувано. Але ми здатні впоратися з ними, набуваючи нового досвіду та зміцнюючи віру в себе!

Кожна наша емоція важлива, наші переживання (навіть ті, які нас лякають) – цінні! Це – наш внутрішній навігатор, до якого слід дослухатися.

Ми не можемо змінити світ або інших людей, але ми можемо змінити себе і простір навколо себе: зробити його безпечним, затишним і радісним!

Ми впораємось!

Якщо ж Вам необхідна підтримка, напишіть нам: m_kyiv26@ukr.net; o.khmelievatokarieva@kubg.edu.ua, і психологи нададуть Вам безкоштовну допомогу.

Будьте здорові, дбайте про себе і своїх близьких!

Допомога психолога он-лайн

Близько 8 тис. педагогів закладів освіти міста Києва, які пройшли підвищення кваліфікації за Програмою №1 (педагоги, які атестуються у 2019/2020 н.р.)  отримають електронні версії своїх Свідоцтв про підвищення кваліфікації.

Всі Свідоцтва вже надіслані на електронні адреси Районних науково-методичних центрів.