Заняття Університету науково-педагогічних знань з проблеми педагогічних практик адаптивної дошкільної освіти

3 листопада 2017 року в Міському будинку вчителя відбулося чергове заняття Університету науково-педагогічних знань «Педагогічні практики адаптивної освіти». У заході взяли участь близько 300 осіб: методисти з дошкільної освіти районних науково-методичних центрів (методичних кабінетів), вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів, викладачі та методисти ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка.
Слухачі Університету розглянули питання основних ознак адаптивного підходу в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, а саме: збереження фізичного, психічного і морального здоров’я дітей; реалізація психотерапевтичної функції педагога; створення сприятливого мікроклімату в групі і дошкільному закладі; навчання дітей на рефлексивній основі засобами адаптивних технологій; гнучка взаємодія всіх учасників освітнього процесу.
Захід організовано кафедрою методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.
Програма заходу
Г.В.Смольникова. Адаптивна освіта в дошкільних навчальних закладах міста Києва: презентація
Н.М.Дятленко. Адаптивна освіта: інноваційні практики для дошкілля: презентація
Створення ситуацій успіху для дітей у ДНЗ: презентація
С.А.Карташова. Реалізація парціальної програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Я – Киянин»: презентація

Запрошуємо освітян міста до співпраці в царині музейної педагогіки!

Музей Бориса Грінченка (у приміщенні Ректорату Університету Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2) став майданчиком для інтерактивного навчання не лише педагогів-слухачів курсів підвищення кваліфікації, а й школярів ЗНЗ столиці. Заняття відбуваються у формі інтерактивного діалогу.
13 листопада 2017 року в музеї було апробовано квест за біографією та творчістю Бориса Грінченка. У квесті взяли участь учні спеціалізованої школи №24 (вчителі – Н.А.Костенюк та Ю.В.Галабурда).
Матеріали квесту розроблено доцентом кафедри історичної та громадянської освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка Ольгою Дудар та завідувачем НДЛ грінченкознавства Наталією Богданець-Білоскаленко.
Наступним етапом роботи у форматі «коротка екскурсія – квест» стала зустріч з учнями 10-А класу Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» (учитель – К.О.Комлєва).
Музей Бориса Грінченка
Ольга Дудар. Проводимо квест на патріотичну тематику

Співпраця Інституту з Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва

Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка тривалий час співпрацює з Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва в царині дослідження, апробації та популяризації музейної педагогіки.
Разом із співробітниками кафедри історичної та громадянської освіти Інституту працівники музею проводили опитування серед слухачів курсів підвищення кваліфікації щодо найбільш актуальних форм музейної роботи. За результатами такого діалогу розробляються нові програми. Однією з них стала низка цікавих заходів у рамках «Білокурівського листопаду».
Програма Національного музею українського народного декоративного мистецтва до 117-ої річниці від дня народження народної художниці України Катерини Білокур «Білокурівський листопад»
Гра Долі. Життя в обіймах квітів: відео

Вебінар для бібліотекарів ЗНЗ

13 листопада 2017 року в рамках онлайн-проекту «Авторські вебінари Видавництва «Ранок» було проведено авторський вебінар «Виховання культури читання – складова бібліотечної педагогіки» для бібліотекарів ЗНЗ.
Вебінар провела Оксана Євгенівна Матвійчук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.
О.Є.Матвійчук. Бібліотечна педагогіка: презентація

Професійний розвиток педагогів з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами

Починаючи з 2016-2017 н.р., школа №249 Деснянського району м.Києва приймає на навчання дітей з особливими освітніми потребами, зокрема учнів із порушенням опорно-рухового апарату. З 30 жовтня по 3 листопада кафедра історичної та громадянської освіти спільно з НМЦ інклюзивної освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка організувала для вчителів школи навчання відповідного змісту.
У рамках навчального курсу було розглянуто нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання в Україні. Вчителі отримали вичерпну інформацію про особливості створення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Було пояснено роль та функції асистента вчителя в інклюзивному класі.
Особливо корисним виявилось ознайомлення педагогів із досвідом школи №168 Оболонського району м.Києва щодо навчання дітей із порушенням опорно-рухового апарату.
За результатами навчання вчителі отримали сертифікати загальним обсягом 2,5 кредити, які будуть зараховані як вибіркові модулі при проходженні планових курсів підвищення кваліфікації відповідно до фаху.

Про відзначення Дня української писемності та мови

Кожна епоха має свої винаходи й відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки давали можливість зберігати й передавати істинні знання, і саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Український народ має понад тисячолітню писемність, і почала вона складатися ще задовго до прийняття християнства.
Найдавнішим письмовим повідомленням про існування писемності у слов’ян і в українців-русів є «Сказання про письмена» болгарського чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X століть при дворі болгарського царя Симеона. У цій книзі Храбр розповів про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший — коли слов’яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками. Другий етап — після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. Але було це письмо “без оустроєнія”, тобто не пристосоване до слов’янської мови. І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов’ян — братами Кирилом і Мефодієм – не був створений алфавіт.
Отже, українська мова — це мова корінного населення, яке споконвіку живе на рідній землі.
Людське безсмертя з роду і до роду увись росте корінням родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле, хто знає, береже минуле,
Хто вміє шанувать сучасне, лиш той майбутнє вивершить прекрасне.
Українська мова змістом, багатством, глибиною й різноманітністю переживань, відбитих у ній, красою й мелодійністю посідає одне з перших місць серед мов народів світу. Саме вона підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини й пошану до себе.
Микола Тимошик. Історія видавничої справи