Коли я народився 10 квітня 1986 року, долею мені було визначено два можливі сценарії: стати лікарем або вчителем, адже з боку матері всі допомагали людському тілу, а з батькового – душі. Сімнадцять років потому вся сім’я з нетерпінням чекала, яку ж когорту я поповню. І все ж переважили ваги чоловічої лінії.
Остаточно визначитись у тому, що курс було обрано правильний, допомогла педагогічна практика на третьому році навчання у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М.Коцюбинського. Перша зустріч з учнями, перший урок, перше невиконане домашнє завдання, перше «Дякую за урок!» – все віщувало про неминуче – бути вчителем.
Моя справжня кар’єра розпочалась у привітних стінах гімназії №290 м.Києва. Завдяки довірі та безмежній допомозі з боку колег та адміністрації, початок видався щонайвдалішим. Спілкування з вчителями, які знаходяться з тобою на одній хвилі, надихає на перемогу, а взаємовідвідування уроків та участь у складі журі олімпіад та робіт Малої академії наук – обов’язкова складова педагогічного успіху.
Детальніше …
