26 серпня 2015 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка проведено методичну конференцію «Шкільне українознавство: зміст, методика, практика». У заході взяли участь учителі українознавства, керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативних курсів українознавчого (народознавчого, етнографічного) спрямування, методисти українознавства районних науково-методичних центрів, працівники Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, викладачі та методисти ІППО КУ імені Бориса Грінченка. Наскрізні питання конференції – методологія, методика та технології використання потенціалу українознавства в навчально-виховній діяльності сучасної школи, громадянському й національно-патріотичному вихованні, формуванні світоглядних обріїв та естетичних ідеалів школярів.
Програма конференції «Шкільне українознавство: зміст, методика, практика»
Ю.В.Беззуб. Українознавство в системі навчання та виховання учнів ЗНЗ м.Києва: досвід і перспективи: презентація
О.В.Дудар. Міфи і реалії українознавчих матеріалів: робота з учнями: презентація
І.А.Головай. Український календар як виховна складова курсу українознавства: презентація
І.А.Головай. Педагогіка українського календаря
С.М.Бойко. Українознавство в реалізації гуманістичної та державницько-патріотичної домінанти вітчизняної освіти: презентація
Завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор Ф.Л.Левітас у виступі «Українознавство як методологія сучасної гуманітаристики» наголосив на важливості використання засад української народної педагогіки та здобутків сучасної національної педагогіки у формуванні національно-державницьких переконань сучасної молоді; навів приклади зміни ліберально-педагогічних виховних підходів на національно орієнтовані пріоритети в Польщі, Словенії, Угорщині та інших країнах.
У виступі «Українознавство в системі навчання та виховання учнів ЗНЗ м.Києва: досвід і перспективи» старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Ю.В.Беззуб проаналізував головні напрями діяльності шкільної столичної освітянської спільноти в царині українознавства.
Доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук О.В.Дудар у виступі «Міфи і реалії українознавчих матеріалів: робота з учнями» висвітлила роль історико-соціальних міфів як одного із засобів засвоювання історичної реальності, що співіснує поряд із науковими дискурсами і займає певне місце на шляху від спеціальних, вивірених знань до загальних, які є колективним надбанням. Окремо наголошено, що штучні агресивні історико-соціальні міфи є важливою складовою гібридної війни проти України, яким можна протистояти розвитком критичного мислення, формуванням здатності неупередженого ставлення до джерел інформації, усвідомленням шкідливості «комплексу меншовартості».
Завідувач кафедри української філології Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка І.А.Головай у виступі «Український календар як виховна складова курсу українознавства» розповіла про можливості, форми та засоби використання державних, церковних, обрядових свят, відзначення знаменних та пам’ятних подій у роботі вчителя українознавства. За переконанням доповідача, дотримання традицій, звичаїв і обрядів не тільки збагачує дитячі уявлення про витоки української духовності, а й наближує до невичерпного джерела знань, наповненого глибоким моральним та емоційно-естетичним змістом.
Старший науковий співробітник відділу освітніх технологій та популяризації українознавства Науково-дослідного інституту українознавства, кандидат філософських наук С.М.Бойко у виступі «Українознавство в реалізації гуманістичної та державницько-патріотичної домінанти вітчизняної освіти» розкрила співпрацю НДІУ з ІППО, столичними дошкільними й загальноосвітніми навчальними закладами та методичними службами, розповіла про видавничу діяльність Інституту, скеровану на допомогу  педагогам-практикам.
На думку учасників конференції, в сучасних умовах українознавство перетворилося на вагомий чинник громадянського й національно-патріотичного виховання шкільної молоді та консолідації українського суспільства.