Категорія: Календар пам’ятних дат

Глибоко трагічною є доля митця, відірваного від свого народу. «Я вмру в Москві, так і не побачивши України, – писав О.Довженко. – Перед смертю попрошу, аби з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю в Києві десь над Дніпром на горі». Як національний пророк ХХ століття він мав моральне право на таку волю — бути похованим на придніпровських пагорбах, аби було видно, було чути, як реве ревучий…
Вікіпедія: Олександр Довженко
Незабутній, зачарований Довженків світ: матеріали для організаторів дитячого читання до 120-річчя від дня народження О.П.Довженка
В.Герасименко. Лише сильним дано право на безсмертя
Н.Литвин. Олександр Довженко – великий митець, мислитель і поет: сценарій шкільного заходу
Олександр Довженко: текст для контрольного читання мовчки (6 кл.)
Г.Андрусишена. Інтелектуальна гра, присвячена 120-річчю від дня народження О.Довженка Детальніше …

Нині цей день святкуватимуть усі: бійці, які воюють із ворогом; ті, хто закуповує й привозить для них захисні обладунки; ті, хто віддає пораненим воїнам свою кров. Святкуватимуть ті, хто витрушує на допомогу Українській армії останні копійки; ті, хто збирає їжу, одяг і книжки для потерпілих. А ще – ті, хто, завмерши серцем, чекають своїх солдат удома.
Одностайність і солідарність, взаємопідтримка і взаємодопомога, здатність не опускаючи рук боротися за Незалежність батьківщини – наймогутніша зброя, найсерйозніша для ворогів загроза. Все частіше лунає колись призабуте, а нині пригадане й піднесене, сповнене гордості й надії слово «побратим».
Будьмо! Будьмо побратимами й посестрами! Будьмо вільними й незалежними! Будьмо вірними й незламними дітьми вічної нашої України!
«Будем брати за віхою віху і не ждати собі нагород, бо сміється над страхами віку незнищенний мій, вічний народ!» (Дмитро Кремінь).
Борис Севастьянов. Україна – мати Героїв!: відео (3 хв.)
Кому вниз. Пісні з АТО. Холодний Яр (На слова Т.Шевченка): відео (3 хв.)
Анатолій Матвійчук. На варті: відео (4 хв.)
Боже великий єдиний, нам Україну храни!!!: відео (2 хв.)

Прапор України – не лише державний символ. Це наш історичний дух, наша совість і наша незламність. Нині це символ гідності українців, прагнення наших співгромадян до змін на краще.
Вікіпедія: День Державного Прапора України
Актуально: Невідомі особи в ніч на 20 серпня встановили державний прапор України в центрі Москви
Вікторина про державний прапор: презентація
Історія Державного Прапора України: відео (6 хв.)
Детальніше …

Ця тендітна, слабка жінка своїм могутнім талантом утверджувала гуманну ідею – людина не має права хилитися під ударами долі, вона повинна боротися за свою свободу і щастя.
Вікіпедія: Марія Заньковецька
Віра Герасименко. Цариця української сцени, або Незвичайна доля непересічної особистості. 12 фактів із життя Марії Заньковецької
Будинок-музей М.К.Заньковецької в Києві: віртуальна екскурсія
Марія Заньковецька. Текст для контрольного читання мовчки (6 кл.)
Марія Заньковецька. Текст для переказу з творчим завданням (10, 11 кл.)
Гра Долі. Обожнювана : відео (23 хв.)
Детальніше …

Майбутнє дітей залежить від нас. Наше майбутнє пов’язане з дітьми. Усі разом маємо створити для дітей світ, який не знає жорстокості, болю та насильства.
Методичні розробки виховних заходів, присвячених Конвенції про права дитини
Конвенція ООН про права дитини
Детальніше …

У зв’язку із ситуацією, що склалася в країні, найбільш масштабні заходи до Дня Києва відмінено. Про це повідомила прес-служба Київської міської держадміністрації.
«Відмінено проведення масштабних концертних заходів, зокрема концерт майстрів класичної музики та святковий фейєрверк на Співочому полі, молодіжний рок-концерт на Оболонській набережній, а також міський конкурс старшокласників «Київський вальс», —  сказано в повідомленні.
Деякі заходи все ж буде проведено.
Київрада: програма заходів (з урахуванням змін)

Ось і віддзвенів останній у цьому навчальному році дзвоник… Що змінила його голосна переливчаста пісня? Кожному малому школярику й солідному школяреві дала законне право на горду фразу «Перейшов (перейшла) до … класу!» Кожній родині поліпшила настрій (ще одну сходинку подолано) та змусила замислитись (до вступу до ВНЗ залишилося … років).
Привітання голови КМДА Володимира Бондаренка зі Святом останнього дзвоника Детальніше …

Для народів слов’янських держав це день духовної єдності та єдності культур – певною мірою він перегукується зі Всесвітнім днем культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку (21 травня). Лише кілька днів відділяють День слов’янської писемності та культури від Всесвітнього дня електрозв’язку та інформаційного суспільства (17 травня), тож настав час активно утверджувати слов’янські мови засобами Інтернету. До речі, у січні цього року відзначили 10-річний ювілей української Вікіпедії.
У День слов’янської писемності й культури урочисто прославляють святих Кирила й Мефодія – творців слов’янської писемності. Святі рівноапостольні брати були православними ченцями і створили слов’янську абетку в грецькому монастирі. Крім України, День слов’янської писемності і культури відзначають у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та деяких інших країнах.
Вікіпедія: Кирило і Мефодій
Вікіпедія: Слов’янські мови
Кирило і Мефодій: відео (28 хв.)

18 травня світова культурна громадськість відзначає Міжнародний день музеїв. Ця дата важлива і для освітян, оскільки музейний простір дозволяє наповнити теоретичні урочні конструкції яскравим практичним змістом.
Де й коли виник перший музей, невідомо. Стародавні греки будували храми, присвячені вічно юним музам, дочкам Зевса-громовержця і Мнемосини, богині пам’яті. Такі храми називали мусейонами.
Нині в Україні діє близько 500 державних та комунальних музеїв, у тому числі національних закладів. Крім того, є відомчі, приватні, віртуальні музеї та музейні кімнати, що діють при школах, будинках культури, установах.
Щиро бажаємо співробітникам музеїв натхнення, успіхів, сил! А ще бажаємо їм небайдужих активних відвідувачів!
Вікіпедія: Міжнародний день музеїв
О.В.Дудар. До питання використання елементів музейної педагогіки у вітчизняній освітянській системі
Музейний простір
Музеї Києва
Музеї України
О.В.Дудар. До історії музейної справи