День слов’янської писемності і культури, відзначають у день ушанування пам’яті Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія, проповідників християнської віри, великих просвітителів слов’янства.
Кирило (близько 827-869 рр.) та Мефодій (близько 815-885 рр.) народилися в грецькому місті Солуні.

Вікіпедія: День слов’янської писемності і культури
Кирило та Мефодій: відео (28 хв.)
Про молодість старшого з братів – Мефодія, збереглось обмаль свідчень. Є припущення, що замолоду він був імператорським намісником на болгарських землях Візантії, та, розчарувавшись у державній кар’єрі, постригся в ченці й оселився в одному з монастирів на горі Олімп. Кирило, здобувши освіту в кращих учителів Константинополя, став професором уславленої Магнаврської школи, де прославився не лише як філософ, а й як знавець мов. Згодом і він перебрався зі столиці Візантії до монастиря, де вже жив Мефодій.
Брати взяли на себе важкий послух – нести людям слово істини. Легенда розповідає, що якось, тримаючи шлях до хозар, Кирило та Мефодій, зупинились у Корсуні, де в «чудесний спосіб» знайшли Євангеліє та Псалтир, писані «руськими письменами», а також зустріли русина, який говорив мовою руською, та від нього перейняли її.
Завдяки солунським братам слов’яни перші серед європейських народів здобули право говорити з Богом рідною мовою. Саме таким чином Кирило і Мефодій зуміли вирішити вкрай складну проблему визнання церквою старослав’янської мови. Це помітно сприяло єдності церкви, зміцнювало східну та західну гілки християнства, тоді як адепти запровадження в церковне життя інших європейських мов (зокрема англійської та німецької) нерідко спричиняли церковні розколи.
Право називатися слов’янськими просвітителями та апостолами слов’янства Кирило і Мефодій заслужили тим, що створили першу слов’янську азбуку – глаголицю; упорядкували норми першої літературної мови слов’ян – старослов’янської; зробили перші переклади основного корпусу християнської богослужбової літератури старослов’янською мовою; підготували цілу когорту учнів.
Для народів слов’янських держав День слов’янської писемності і культури – свято духовної єдності та єдності культур, які доповнюють і збагачують одна одну, свято духовної спільності, що дала світові видатних учених, діячів літератури і мистецтва.