11 березня 2015 року в рамках Шевченківських днів у літературно-меморіальному будинку-музеї Т.Г.Шевченка (провулок Тараса Шевченка, 8а) відбувся науково-практичний семінар для вчителів історії «Тарас Шевченко в історії, літературі та народній пам’яті». Захід організований кафедрою методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання.
У роботі семінару взяли участь учителі-історики, науково-педагогічні працівники ІППО КУ імені Бориса Грінченка, наукові співробітники літературно-меморіального будинку-музею Т.Г.Шевченка.
Програма семінару
Будинок-музей Тараса Шевченка: віртуальна екскурсія
Ю.В.Беззуб. Українське народне музично-пісенне мистецтво в житті та творчості Тараса Шевченка (за мемуарними джерелами): презентація доповіді
О.В.Дудар. Переплетіння долі: Тарас Шевченко і Василь Тарновський-молодший: презентація доповіді
Найперше учасники семінару ознайомилися з експозицією музею: екскурсію «Тарас Шевченко в Києві» для вчителів провела завідувач музею Надія Іванівна Орлова, вдумлива дослідниця, подвижниця музейної справи, справжній знавець життя, творчості, київських стежин геніального українського поета.
Юрій Віленович Беззуб, старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, виступив з доповіддю «Українське народне музично-пісенне мистецтво в житті та творчості Тараса Шевченка (за мемуарними джерелами)». Він проаналізував спогади Шевченкових сучасників і біографів про роль народної пісні у становленні поетичної натури та еволюції творчості українського Кобзаря. Квінтесенцією взаємозв’язку Шевченка й народної пісні можуть слугувати міркування М.І.Костомарова: «Народ не може творити всією масою, бо для цього треба було б, щоб яке-небудь сильне потрясіння покликало його до творення нової поезії. А потім і в такі епохи потрясінь всюди бувають особистості, що володіють талантом першотворчості; у сфері побутуючих народних пісень ці творчі особистості зникли в масі: їх заспіви переформувалися протягом довгого часу; до них приєднувалися нові мотиви; таким чином складалися і перескладалися твори, що існували в нескінченних уривках, з’єднуваних народом за законами народного смаку. Тим часом потреба самооживлення відчувається в народі, народ почуває, мислить; багато чим переповнилась його душа, багато страждань у ній нагромадилось, багато бажань він готовий висловити: він шукає самовираження; він знаходить його у своїх обранцях, поетичних особистостях, які живуть життям народу, стоять вище від кожного, зокрема за обдарованням, і тому здатних висловити належним чином те, що всі відчувають, думають, бажають. Ось такою особистістю був Шевченко». Шевченко-поет і громадянин народився з української пісні, з народною піснею Великий Кобзар ішов многотрудними життєвими шляхами.
Доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук Ольга Володимирівна Дудар у доповіді «Переплетіння долі: Тарас Шевченко і Василь Тарновський-молодший» висвітлила вплив Шевченкового генія на становлення особистості В.Тарновського. Молодший В.Тарновський виріс у сім’ї, де пошана до Кобзаря була традиційною, отож він захоплювався його поезією, знав напам’ять багато віршів і глибоко поважав Шевченка як людину. Захоплення українською старовиною і постаттю українського пророка стало поштовхом до збирання В.Тарновським знаменитої колекції старожитностей – її він започаткував ще в студентські роки та до кінця своїх днів не припиняв благородної збирацької справи. За каталогом Бориса Грінченка, в колекції Василя Тарновського налічувалося 760 різноманітних експонатів, що стосувалися життя та творчості Великого Кобзаря. Нині вони є окрасою Національного музею Тараса Шевченка в Києві.
Надія Іванівна Орлова, завідувач літературно-меморіального будинку-музею Т.Г.Шевченка виступила з доповіддю «Тарас Шевченко – учитель малювання університету Святого Володимира». Спираючись на документальні джерела, вона висвітлила майже детективну історію з призначенням Тараса Шевченка на престижну тоді посаду вчителя малювання в імператорському університеті, що, між іншим, було й визнанням професійних здібностей Шевченка-художника. На жаль, арешт Шевченка у справі Кирило-Мефодіївського братства завадив йому стати до виконання викладацьких обов’язків, хоча офіційно посада за Шевченком залишалася ще протягом певного часу.
Висвітлений на семінарі шевченкознавчий матеріал безперечно сприятиме «оживленню» поетової постаті в уявленнях вчителів історії. Педагоги отримали методичні й практичні поради щодо підготовки й проведення уроків та виховних заходів, присвячених видатному українцеві.