10 вересня 2014 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка було проведено методичну конференцію «Шкільне українознавство в освітньо-культурному просторі: відповіді на сучасні суспільні виклики». У її роботі взяли участь понад 60 педагогічних та науково-педагогічних працівників: учителі українознавства, української мови і літератури столичних шкіл, ліцеїв та гімназій; керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативних курсів українознавчого (народознавчого, етнографічного) спрямування, методисти українознавства районних науково-методичних центрів, викладачі та методисти ІППО КУ імені Бориса Грінченка, фахівці Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії.
Основна увага учасників конференції була зосереджена навколо питань про можливості, методології та технології використання потенціалу українознавства в навчально-виховній діяльності сучасної школи, насамперед громадянській освіті, національно-патріотичному вихованні, формуванні духовності, світоглядних обріїв та естетичних ідеалів учнівської молоді.
Завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор Ф.Л.Левітас у доповіді «Роль і місце українознавства в навчально-виховному процесі ЗНЗ» розкрив визначальний внесок українознавчої складової у становлення вітчизняної гуманітарної науки і шкільної освіти у ХХ – на початку ХХІ ст., починаючи від часів Української національної революції 1917-1920 рр. і закінчуючи подіями 2014 року в Україні, що вже увійшли в історію як Революція Гідності. Доповідач окреслив основні напрями і форми використання надбань наукового і шкільного українознавства у громадянському та національно-патріотичному вихованні школярів.
Доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук О.В.Дудар висвітлила українознавство як дієвий засіб консолідації українського суспільства. Слід усвідомлювати, що українці тривалий час проживали в різних державних утвореннях, зазнаючи при цьому величезних асиміляційних впливів і тисків із боку тамтешніх панівних націй. Унаслідок цього сформувалися більш чи менш значні світоглядні, ментальні, політичні відмінності населення окремих регіонів України, що безсумнівно позначається й на процесах національної консолідації. Звідси, ключовим завданням вчителя є формування в учнів позитивного іміджу України через висвітлення величних сторінок та постатей минулого й сучасного України, здобутків української культури, переконливих прикладів впливу українців на сусідні етноси, максимально цікаве і сучасне трактування й відзначення знакових для держави і народу події, усвідомлення факту сталої включеності України в європейську історію, політику та міжнародні відносини. Такі світоглядна позиція, система вартостей та стратегія навчання сприятимуть вихованню національно свідомої, патріотичної молоді.
Із доповіддю «Виховання патріотизму: психологічний аспект» на конференції виступив заступник директора ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат психологічних наук, доцент О.В.Кочерга. Він висвітлив психологічні засади формування загальнолюдських та національних цінностей, які у свою чергу впливають на формування характеру учня, його особистих якостей, становлення моралі й ставлення до світу. Доповідач проаналізував також вплив різноманітних факторів соціалізації (країни, держави, нації, суспільства, набуття власного життєвого світу в межах певної культурної традиції, особливостей сімейного виховання, навчання у школі та спілкування з однолітками тощо) на виховання патріотичних переконань дитини.
Старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Ю.В.Беззуб у виступі «Використання технологій національно-патріотичного виховання на уроках українознавства» висвітлив запропоноване дослідником Василем Іванишиним структурно-функціональне прочитання картини Тараса Шевченка «Катерина» (1842) з позицій національно-екзистенціальної методології, в контексті всієї творчої спадщини Кобзаря. Сутність такого прочитання випливає з національного імперативу і зобов’язує до осмислення всіх явищ суспільного життя (у тому числі й художньої дійсності) в категоріях захисту, утвердження і розвитку нації. Така методологія пізнання мистецького твору є добрим підґрунтям для формування в дитини національно-патріотичного світогляду, адже йдеться про виховання української гідності.
Велике зацікавлення учасників конференції викликав виступ «Патріотичний веб-квест: пошук, дослідження, співпраця» учителя української літератури ліцею «Наукова зміна» м. Києва, методиста-кореспондента кафедри методики мов та літератури ІППО КУ імені Бориса Грінченка Н.В.Михайлової. Педагог-практик поділилася досвідом використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі для реалізації діяльнісного підходу, спрямованого на застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошуку шляхів інтеграції дітей до соціокультурного середовища. Доповідач проілюструвала колегам апробований варіант навчання за методом проекту – патріотичний веб-квест. Це – технологія Інтернет-навчання, яка, використовуючи елементи рольової гри, пошуку й дослідження, спонукає учнів до відкриттів і реалізується у створенні конкретних медіа-об’єктів. При цьому пошук інформації спирається виключно на ресурси Інтернет.
Старший науковий співробітник відділу освітніх технологій Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, кандидат філософських наук С.М.Бойко у виступі «Досвід упровадження українознавства в освітній простір України» охарактеризувала форми діяльності закладу в науково-освітній галузі, проаналізувала варті розповсюдження набутки українознавства в ЗНЗ Чернівецької області та визначила перспективні напрями та різновиди співпраці науковців та освітян-практиків у поширенні українознавчих знань.
Учасники конференції відзначили, що в нинішніх умовах українознавство перетворюється на вагомий чинник консолідації українського суспільства, національно-патріотичного виховання шкільної молоді, важливий елемент в успадкуванні духовних надбань українського народу, формуванні особистісних рис громадянина Української держави, вихованні гордості за минуле і сучасне України.
Програма конференції