17 квітня 2014 року в Молодіжній залі Київського міського будинку вчителя відбулася міська науково-практична конференція «Близькі й далекі світи Тараса Шевченка» для вчителів предметів суспільно-гуманітарного циклу.
Організатори й натхненники заходу – ІППО КУ імені Бориса Грінченка, Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії МОН України та Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
У роботі конференції взяли участь понад 100 осіб. Це вчителі історії, правознавства й українознавства, керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативних курсів українознавчого (народознавчого, етнографічного) спрямування столичних шкіл, ліцеїв та гімназій, методисти РНМЦ, наукові та науково-педагогічні працівники ІППО КУ імені Бориса Грінченка, науковці ННДІУВІ, НМУНДМ.
Про конференцію на веб-сайті ННДІУВІ
Ю.В.Беззуб. Постать Тараса Шевченка в житті та творчості Бориса Грінченка: презентація виступу
О.В.Дудар. Тарас Шевченко відомий і невідомий: презентація виступу
А.О.Титаренко. Мистецька Шевченкіана Національного музею українського народного декоративного мистецтва: презентація виступу
О.О.Смольницька. Відомий Тарас Шевченко в рідкісних архівах: презентація виступу
Конференція розпочалася з традиційного для Шевченківських святкувань виконання учасниками зібрання Державного Гімну України. Урочисто-піднесений настрій створив виступ знаного в Україні кобзаря, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук, цехмайстра Київського кобзарського цеху Миколи Тихоновича Товкайла на тему «Творчість Тараса Шевченка в доробку сучасних українських кобзарів».
Доповідач наголосив на актуальності теми кобзарства в Шевченковому доробку, оскільки досі немає спеціальної праці, присвяченої цьому питанню. Також М.Товкайло виконав кілька відомих історичних пісень – старовинну козацьку думу XVIII ст. про Саву Чалого та своєрідну кобзарську молитву – псальм «Ісусе мій, прелюбезний», автором якого вважають митрополита Дмитра Ростовського (Туптала).
Завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор Фелікс Львович Левітас виголосив доповідь на тему «Образ Тараса Шевченка на уроках історії в загальноосвітніх навчальних закладах». На думку промовця, Кобзарева поезія може бути гарною ілюстрацією історичних подій. Доповідач зупинився на практичних рекомендаціях щодо форм і засобів висвітлення Шевченкової постаті на уроках та можливостей міжпредметних зв’язків у популяризації Шевченкіани. Учасники конференції підтримали пропозицію колеги перший вересневий урок у київських ЗНЗ проводити на тему «Обнімітесь, брати мої…». На думку доповідача, це сприятиме утвердженню Шевченкових духовних заповідей як важливого чинника консолідації суспільства, активізації творчої праці вчителів, посиленню виховної й патріотичної роботи серед учнівської молоді.
Творчість Шевченка-художника цілісно розкрив у виступі завідувач кафедри графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України, народний художник України Василь Євдокимович Перевальський.
За переконанням відомого українського графіка, Шевченко – не лише новатор поетичної форми, а й оновлювач усієї системи формовиявів українського образотворення.
Заступник директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка Тетяна Павлівна Чуйко презентувала малярську спадщину Тараса Шевченка яка, на її глибоке переконання, є надбанням не лише українського народу, а й світової культурної спільноти. Вона висвітлила творчість митця в оригінальному ракурсі – як інтуїтивного предтечі сюрреалізму.
Доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук Ольга Володимирівна Дудар у виступі «Тарас Шевченко: відомий і невідомий» висвітлила особистість поета через стосунки з друзями, ідейно й духовно близькими людьми. Вона цікаво розкрила сюжети дружби Тараса Шевченка з актором Михайлом Щепкіним; одним із найвизначніших інтерпретаторів Шекспіра в ХІХ ст. афро-американським актором Айрою Фредеріком Олдріджем; художником-аматором і щирим другом Шевченка Андрієм Івановичем Лизогубом, який підтримував поета під час його заслання; «добрим генієм і уособленим сумлінням поета» княжною Варварою Рєпніною та ін.
Викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Юрій Віленович Беззуб розкрив роль і значення Шевченкової постаті в житті та творчості Бориса Грінченка. Унікальний епістолярій письменника, його політико-філософський трактат «Листи з України Наддніпрянської», численні статті, публіцистичні праці та наукові розвідки – переконливе свідчення того, що основою україноцентричного світогляду автора «Словаря української мови» був саме шевченкоцентризм. На думку доповідача, сутність Грінченкової оцінки постаті Кобзаря виявлена в словах: «… Шевченко з трупів поробив живих людей, бо що таке до нього були українські інтелігенти як українці, коли не трупи? За це ми й звемо його нашим національним пророком, тим ми й бачимо в ньому феноменальне, може, єдине з’явище у всесвітній історії. Ми певні, що в українській літературі з’явиться ще багато діячів, рівних Шевченкові талантом, але не буде вже ні одного рівного йому своїм значенням у справі нашого національного відродження: будуть великі письменники, але не буде вже пророків».
Науковий співробітник відділу науково-фондової роботи НМУНДМ Анна Олександрівна Титаренко проаналізувала мистецьку Шевченкіану, що широко представлена в музеї. Шевченкову тематику розкривають бюсти поета й скульптурні композиції «Сон», «Мені тринадцятий минало» П.Верни, твори А.Сухорського, роботи О.Саєнка, килими І. та М.Литовченків, Н.Бабенко, картини народної художниці М.Приймаченко, рушники, вази, декоративні тарелі та багато інших музейних експонатів, створених народними і професійними майстрами.
Доктор історичних наук, завідувач відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ Марина Віллівна Гримич у доповіді «Тарас Шевченко в сучасному літературному процесі» звернула увагу на специфіку світоглядно-естетичних трансформацій постаті поета в художньому доробку авторів, які формують «актуальний ландшафт» українського письменства – Євгенії Кононенко, Андрія Куркова, Любка Дереша, Юрія Макарова. За словами доповідачки, невичерпність художнього космосу Кобзаря завжди лишатиметься найактуальнішою темою художнього буття українців.
Цікавою й пізнавальною була доповідь наукового співробітника відділу української філології ННДІУВІ Олександра Анатолійовича Хоменка «Таємна історія поета, який став історією». З авторських інтерпретацій Кобзар постав людиною, в якій зійшлися народні розум, почування та сподівання. Доповідач наголосив, що Шевченко належить до тієї плеяди корифеїв світового письменства, які, піднісшись над конкретикою свого часопростору, стали сучасниками для кожної історичної епохи. Вони повсякчас – знані й незнані, бо в кожному епізоді їхньої біографії, у кожному формовияві творчого чину уреальнюється таїна геніального передбачення і завжди актуального діалогу.
Старший науковий співробітник відділу української філології ННДІУВІ, кандидат філософських наук Ольга Олександрівна Смольницька виступила з презентацією «Відомий Тарас Шевченко в рідкісних архівах». На основі документів, наданих Державною архівною службою України, вона розповіла про основні періоди життя митця, акцентувала на маловідомих фактах і свідченнях. Виступ був проілюстрований цитатами з Шевченкових творів та праць дослідників Кобзаревих текстів.
Пісенним фіналом та емоційним підсумком конференції став виступ народної артистки України, співробітника відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ Валентини Павлівни Короті-Ковальської. У доповіді «Тарас Шевченко і народна пісня» учасниця легендарного тріо «Золоті ключі» наголосила на важливому значенні співу для самого Кобзаря та героїв його творів, а також розповіла про покладені на музику поезії автора.
Під час конференції учителі отримали методичні й практичні поради щодо підготовки й проведення уроків, присвячених постаті й творчості Великого Кобзаря.