18 травня 1944 року сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини — Криму. Протягом кількох днів примусово вивезли понад 190 тисяч людей. За офіційними даними, від голоду та хвороб майже половина депортованих загинула в дорозі чи в місцях вигнання. Наслідками цього злочину була не тільки масштабна смертність, а й втрата народом етнічної території, знищення пам’яті про його історію і державність.
Трагічна історія депортації кримськотатарського народу замовчувалася протягом десятиріч. У переписах населення СРСР навіть згадки про кримських татар були заборонені. Кримські татари були позбавлені не лише батьківщини, а й власного імені, мови, історії, ідентичності.
Лише після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися додому – до рідного Криму. Нині історія повторюється: кримськотатарський народ знову змушений боротися за свою культуру, за свою землю.
Пам’ятаймо про цю трагедію! Підтримуймо кримськотатарський народ у цей непростий час!
Не забудемо і не пробачимо!
Вікіпедія: Депортація кримських татар
Депортація кримських татар: злочин, що триває
Історія депортації кримських татар 18 травня 1944 року