Друковані праці ІППО

Інноваційна практика в роботі вихователя ДНЗ

krykun_pos_small

krikun_posibnikІнноваційна практика в роботі вихователя ДНЗ: Методичний посібник. Колектив авторів: Н.Дятленко, А.Гончаренко, А.Шевчук, Г.Смольникова, Л.Меленець, Н.Крикун, О.Таран: Київ. – Шкільний світ, 2010.
У сучасних умовах інноваційний процес в освіті набув масового характеру. Триває пошук способів підвищення якості навчання і виховання дітей, нових ресурсів для досягнення кращих результатів в освіті. Педагоги дошкільних закладів не задовольняються традиційними підходами, вони налаштовані на творчість, експериментування, пошук; прагнуть до віддзеркалення у будь-якій справі свого досвіду та власних стильових характеристики педагогічної діяльності. У зв’язку з цим ними застосовуються незвичні форми роботи, нетрадиційні методи у навчанні, нові поєднання раніше відомих прийомів роботи з дітьми. Невпинна професіоналізація актуалізує для педагога дошкільного закладу низку запитань: як віднайти своє місце в інноваційних процесах, на які критерії варто орієнтуватись у виборі інноваційних технологій, як у процесі модернізації освіти не втратити головного – якості освіти, як зрозуміти, що є дійсно корисним для дітей та їхнього розвитку, а що має лише привабливу зовнішню оболонку?
Викладачі та методисти кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти у своєму навчальному посібнику не лише роблять спробу відповісти на ці непрості запитання, а й розкривають конкретні практичні підходи до застосування інноватики в дошкільній освіті, зокрема, подають конспекти ігор та вправ, що сприяють вихованню шанобливого ставлення до себе та інших; міні-занять як форми організації мовленнєво-розвивальної діяльності дошкільників; вправ для розвитку здібностей у дітей раннього віку. Педагогів можуть зацікавити  технології раннього навчання читання, особливості використання елементів ТРВЗ у роботі з дітьми, новації в мистецькому вихованню тощо.  
Сподіваємося, що запропоновані матеріали допоможуть педагогам  реалізувати прагнення до творчості в царині освіти дітей дошкільного віку, сприятимуть  виробленню власного педагогічного стилю, стануть підтримкою інноваційних цінностей.

Знання про досвід колег – могутній імпульс для пошуку власних рішень

DSG12071.indd

Людмила Меленець

В умовах сучасного розвитку освіти проблема залучення дитини до світу мистецтва є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів. Навесні 2009 року в ДНЗ № 518 Подільського району м. Києва відбувся міжрегіональний семінар-практикум для завідувачів дошкільних навчальних закладів художньо-естетичного напряму «Художньо-естетична діяльність (практика) як складова особистісного розвитку дошкільника». Перейняти досвід колег та поділитись своїми напрацюваннями зголосилися: Томенко Любов Миколаївна, завідуюча ДНЗ № 10 «Любавонька», м. Переяслав-Хмельницький, Жменяк Віра Семенівна, завідуюча ДНЗ № 21 «Ластовічка», м. Ужгород,
педагоги ДНЗ № 307 м. Харкова, музичні керівники ДНЗ Подільського р-ну, завідувачі ДНЗ м. Києва.
У роботі семінару взяли участь науковці.
Статтю методиста НМЦ дошкільної та початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка та матеріали семінару видруковано в часописі «Дитячий садок». – 2009. – Число 33 (513) вересень. – С. 8-11.
Текст статті

Як запобігати втомлюваності дошкільнят у процесі їхнього навчання

Dv-0912

194[1]Ніхто не заперечуватиме, що навчання дошкільнят має відбуватися легко й весело, не перевантажувати, а захоплювати й радувати малечу. На жаль, умінням так організувати роботу, володіють не всі, оскільки це потребує певного рівня педагогічної майстерності. Тож на практиці не завжди вдається уникати втоми, а то й перевтоми малят під час організованого навчання. Чим небезпечна втома і як можна їй запобігати, у п’ятому номері журналу «Дошкільне виховання» за 2009 рік розповідає в своїй статті «Втома-ворог небезпечний» Валентина Шорохова, методист-дефектолог НМЦ інклюзивної освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка.

Уривок зі статті: інтегровані динамічні паузи логопедичного спрямування

Морально-етичний розвиток як чинник збереження здоров’я молодших школярів

1827_thumb[1]

1827_thumb[1]Статтю Лариси Володимирівни Кравчук, викладача кафедри методики і психології дошкільної та початкової освіти ІППО, «Морально-етичний розвиток як чинник збереження здоров’я молодших школярів» присвячено проблемі збереження здоров’я дитини молодшого шкільного віку. Для нашого суспільства ця проблема завжди була й є актуальною та пріоритетною. Адже саме в дитячому віці закладається фундамент особистості, формуються її основні якості: фізичне і психічне здоров’я, інтелектуальний і моральний потенціал. Досліджуючи питання збереження здоров’я дитини, автор робить висновок, що вищою мірою здоров’я людини є здоров’я моральне, адже фізичний стан перебуває в прямій залежності від рівня морально-етичного розвитку.
Статтю вміщено в збірнику «Освіта дорослих в Україні: ІХ Міжнародна науково-практична конференція». – К.: «ЕКМО», 2008.

Контроль та оцінка досягнень дитини 3-го року життя

978-966-451-314-9[1]

978-966-451-314-9[1]У статті викладача кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО Людмили Іванівни Меленець «Контроль та оцінка досягнень дитини 3-го року життя у практиці гуманістичної парадигми дошкільної освіти» подано моделі аналізу педагогічної діяльності з формування життєво важливих навичок у дітей 3-го року життя. Здійснюючи контроль та оцінку досягнень дитини, вихователь-методист має подавати конкретну інтерпретацію (пояснення, витлумачення) результатів освітньої діяльності. Акцент зроблено на тому, що вищим критерієм узгодженості в роботі педагогів є взаємосприяння, взаємодопомога, направлена на досягнення кінцевої мети – повноцінний розвиток, навчання, виховання особистості дитини. Звертається увага на те, що критерії оцінки компетентності дошкільника мають бути не стільки кількісними (виконав, зробив, відтворив тощо), скільки якісними (як саме виконав – самостійно, старанно, творчо чи з допомогою дорослого, похапцем).
Статтю вміщено у збірнику «На допомогу вихователю-методисту. – К.: Шк. світ, 2009. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

Сюжетно-рольова гра як ефективний засіб засвоєння етичних норм

uchitel-300x225[1]

uchitel-300x225[1]У видрукованій у збірнику «Педагогічний процес: теорія і практика» (Вип. 1 – Київ, 2009) статті викладача кафедри методики і психології дошкільної та початкової освіти ІППО Лариси Володимирівни Кравчук «Сюжетно-рольова гра як ефективний засіб засвоєння етичних норм дітьми дошкільного віку» розглянуто одну з найбільш актуальних проблем. Автор дійшов висновку, що ефективним засобом засвоєння морально-етичних норм дошкільником є гра, зокрема сюжетно-рольова. Саме у вільній від усякого тиску ігровій діяльності відбувається суттєва перебудова поведінки дитини – вона стає довільною, що є однією з психологічних умов засвоєння морально-етичних норм.

Українська ментальність та аспекти агрокультури українського козацтва

rada[1]

rada[1]Статтю викладача кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Світлани Володимирівни Савченко «Українська ментальність та аспекти агрокультури українського козацтва Олени Апанович в контексті ідей Сергія Подолинського та Володимира Вернадського» видруковано в збірнику «Історія освіти, науки і техніки в Україні: матеріали п’ятої конференції молодих учених та спеціалістів. – м. Київ, 28 травня 2009 р./ Українська академія аграрних наук, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека. – К., 2009».
У роботі розглядаються аспекти агрокультури українського козацтва, що порушуються в концептуальній праці видатного знавця історії українського козацтва, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка, лауреата наукової нагороди Фундації Антоновичiв (США), Олени Апанович «За плугом Господь іде», у контексті ідей наукового бачення українського вченого ХIХ ст. Сергiя Подолинського та Володимира Вернадського, мислителя, видатного природознавця ХХ сторіччя.
Дослідниця доходить висновку, що агрокультура українського козацтва мала витоки в ментальності українського селянства. Козацтво своїми історичними коренями виростало із селянства, набуло напівгосподарського, напіввійськового характеру, бо змушене було поєднувати працю на землі зі збройною боротьбою проти турецько-татарських нападів.

До дитячої самоповаги – з особливою увагою

0933292[1]

0933292[1]Виховання шанобливого ціннісного ставлення до себе в кожної людини починається змалку. З перших успіхів і невдач, підтримки й захисту близьких людей, з прихильності та симпатії до світу. Так само, як і дорослі, маленькі діти хочуть шанувати себе – переживати радісні приємні відчуття щодо своєї спроможності до різних справ, самостійності, «прийнятності» іншими. Як допомогти в цьому дітям? Про це йдеться в статті доцента кафедри методики та психології дошкільної та початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка Наталії Михайлівни Дятленко «До дитячої самоповаги – з особливою увагою», надрукованій у № 3-4 за 2009 рік щомісячного спеціалізованого журналу «Вихователь-методист дошкільного закладу».

Портал освітян України. Журнал “Вихователь-методист дошкільного закладу”