Ось і віддзвенів останній у цьому навчальному році дзвоник… Що змінила його голосна переливчаста пісня? Кожному малому школярику й солідному школяреві дала законне право на горду фразу «Перейшов (перейшла) до … класу!» Кожній родині поліпшила настрій (ще одну сходинку подолано) та змусила замислитись (до вступу до ВНЗ залишилося … років).
Привітання голови КМДА Володимира Бондаренка зі Святом останнього дзвоникаПопереду в школярів – сонячне літо, нові друзі, цікаві книжки… Як не важко сьогодні Україні, як не боляче за понесені нашим народом гіркі втрати, маємо ростити дітей, вкладати в їхні голівки здоровий глузд, а в сердечка – приязнь до Людини й відданість Рідній Землі.
Звісно, найсерйозніше Свято останнього дзвоника сприймають першокласнички й випускники. Для малечі цей день засвідчує перший у її житті перехід до наступного класу, перше значне самоствердження. Для випускників свято знаменує своєрідний життєвий рубіж – початок «дорослого» життя. А ще – символічне прощання зі школою, яка уособлює так багато: дитячу дружбу й перше кохання, бурхливу радість пізнання й прикрощі дрібних розчарувань, без яких не буває ні навчання, ні спілкування, ні перемог і досягнень.
Зі святом вас, діти України! Не забудьте подякувати вашим Учителям – за їхню самовідданість, натхненність, принциповість, іншими словами, за щиру до вас Любов.