Пам’ятники Кобзареві в світі

gol(54)[1]

Точної інформації про кількість пам’ятників Тарасові Шевченку, на жаль, не існує: цифри називають різні – від 1300 до 2 тисяч. Близько 1300 з них установлено в Україні, 130 – за рубежем – у 38-ми країнах.
Пам’ятники Кобзареві є всюди, де є українська діаспора: у Росії – 10 (і 20 меморіальних дощок), у Казахстані – 16, у США й Канаді – по 9, у Білорусі – 6, у Польщі – 5, у Молдові – 4, у Бразилії – 3, в Аргентині – 3, у Франції – 3. До 200-річчя від дня народження Кобзаря пам’ятник установлюють у ПАР (Африка), після чого монументи Шевченкові будуть наявні на всіх континентах.
За масштабністю монументального увіковічнення Шевченко входить у чільну десятку серед таких постатей, як Олександр Пушкін, Папа Римський Іван Павло другий, Христофор Колумб, Жанна д’Арк і Симон Болівар.
Вікіпедія: Пам’ятники Тарасові Шевченку
Вікіпедія: Пам’ятник Тарасові Шевченку (Київ)
Пам’ятник «Я пас ягнята за селом» (с. Шевченкове)
Тисячолітній дуб у селі Будище
Пам’ятник Тарасу Шевченкові в м. Орську (Росія)
Пам’ятник Тарасу Шевченкові в м. Алмати (Казахстан)
Пам’ятник Тарасу Шевченкові в м. Актау (Казахстан)
Пам’ятник Тарасу Шевченкові в м. Карабутак (Казахстан)
Пам’ятники Тарасу Григоровичу Шевченку в Україні та інших країнах світу
Кожен пам’ятник Кобзареві має цікаву історію, яка цілком може стати предметом дослідження захопливого навчального проекту.
У Львові пам’ятник Тарасові Шевченку встановлено в центрі міста – на проспекті Свободи. Висота постаті сягає 4,5 м. Доповненням до монумента стала 12-метрова бронзова плита «Хвиля Народного Відродження». Фігурні рельєфи на ній символічно зображують історію України від часів Київської Русі до початку XX ст. на передній стороні та історію України XX ст. – на зворотньому боці. У створенні «Хвилі Народного Відродження» брали участь не лише вітчизняні майстри, а й фахівці з Канади. Зібраних коштів не вистачало, тому українці з діаспори долучилися до проекту. Гроші на 9800911_b63d68b5[1]виготовлення фігури поета прибули з Аргентини. Відлиту скульптуру доставили кораблем до Гамбурга, а звідти перевезли до Львова. Пам’ятник освятили владики Православної, Греко-Католицької, Вірменської та Римо-Католицької церков. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося в першу річницю Незалежності України 24 серпня 1992 року.
Цікавий пам’ятник Кобзареві встановлено в містечку Білий Бір, що на північному заході Польщі на узбережжі Балтійського моря. Українська станиця виникла тут унаслідок проведення акції «Вісла», коли весною-літом 1947 року сюди було депортовано близько 32 тисяч українців. Згодом тут почали виникати потужні осередки української освітньої й культурної діяльності, а у вересні 1958 року почала діяти перша в Польщі початкова школа з українською мовою навчання. У березні 1961 року, до 100-річчя від дня смерті поета, школа отримала ім’я Тараса Шевченка. Завдяки побудованому при школі гуртожиткові заклад став вогнищем рідномовної освіти для вже п’ятдесятитисячної на той час української громади балтійського Помор’я.
На початку 1990-х років з’явилася можливість створити в Білому Борі український ліцей. Збудувати в 1978 році для шкільної молоді новий гуртожиток допомогла українська громада Польщі та українські діаспори Америки й Західної Європи.
У 1990 році Україна ще не була самостійною, тож I-й Світовий форум українців, а також Форум молоді було проведено саме у приміщенні новозбудованого гуртожитку.
У 1991 році на висипаному перед гуртожитком кургані постав символічний знак присутності українців над Балтійським морем – пам’ятник Тарасові Шевченку. Автор монумента у формі козацького хреста – Анатолій Ігнащенко, виконав його в Києві різьбяр Василь Бородай. Нині біля білобірського пам’ятника Кобзареві відбуваються не лише шкільні урочистості, а й святкування знаменних дат українцями, що проживають у Польщі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*